Шановна громадо! Дорогі земляки!
Сьогодні виповнюється рівно два роки від початку злочинного і підступного вторгнення нашого північного сусіда на територію України. Цей напад став беззаперечним доказом загарбницьких планів ворога, кульмінацією гібридної війни, яка триває у нашій державі вже десять років.
Окупація Криму, частин Донецької та Луганської областей – це був лише початок територіальних зазіхань російської федерації. 24 лютого 2022 року ворог перейшов у відкритий і масштабний наступ, розділивши життя українців на «до» та «після». За лічені дні було зруйновано безліч цивільних будинків і споруд, об’єктів інфраструктури, жорстоко нищено цілі населені пункти, внаслідок чого мільйони наших громадян набули статусу внутрішньо переміщених осіб, переселяючись у більш безпечні місця всередині країни, та стали біженцями по всьому світу.
Лебединська громада також постраждала від повномасштабного вторгнення, від ракетних обстрілів і свавілля російських армійців на нашій території. Дякуючи Збройним Силам України, добровольчим формуванням, небайдужим та відчайдушним громадянам, волонтерам і нашим спільним злагодженим діям – ми змогли протистояти ворогу на початку великої війни і по сьогоднішній день продовжуємо гідно тримати тил і максимально підтримувати українських захисників, які відстоюють нашу незалежність на фронті.
Два роки повномасштабного вторгнення для всього українського народу – це роки горя, розпачу і втрат, звитяги, стійкості і єднання, нашої незламної віри в Перемогу, Збройні Сили України та кожного бійця. Ми довели усьому цивілізованому світові, що сильні і можемо гідно протистояти супротивнику. Ми консолідували довкола себе міжнародну спільноту, яка допоможе нам перемогти.
Сьогодні ми бачимо, як нелегко дається Перемога: ціною болю, втрат, руйнувань… Але найбільша і найболючіша втрата – це людські життя, які передчасно забрала жорстока війна. У цій боротьбі ми втратили тисячі мужніх і самовідданих захисників і захисниць, сотні безневинних цивільних людей, у тому числі, й дітей.
Висловлюємо щирі співчуття всім, хто відчув нестерпний біль втрати у цій кровопролитній війні. Низько схиляємо голови у пам’ять про тих, хто ціною власного життя і здоров’я виборював для всієї країни свободу і територіальну цілісність. Дякуємо батькам і матерям загиблих Героїв за виховання справжніх патріотів своєї держави. Щодня молимося за наших незламних воїнів, які активно протистоять ворогу.
Сьогодні ми маємо ще сильніше об’єднатися і разом вистояти, щоб зберегти єдину, вільну і незалежну Україну!
Ми вистоїмо! Ми переможемо! Слава Україні!