Сьогодні в Україні, і в усьому світі, відзначається Міжнародний день волонтерів. Слово «волонтер» походить від французького «volontaire», англійського «voluntееr», які є похідними від латинського «voluntarius», що у дослівному перекладі означає «доброволець», «бажаючий».
Дехто вважає роком виникнення волонтерського руху 1859 рік, коли французький письменник-журналіст Анрі Дюнан, вражений кривавими картинами війни, запропонував ідею створення Червоного Хреста – організації, яка працювала б на добровільних засадах і надавала першу медичну допомогу пораненим бійцям.
Зараз, поки Україна «у вогні», нікому не треба, розказувати про важливість волонтерських зборів для військових, допомогу переселенцям та постраждалим від російської військової агресії. Волонтерство в українських реаліях дорівнює активізму та небайдужості на межі з безвихіддю.
Після початку повномасштабної війни бібліотеки Лебединської громади перетворилися на волонтерські хаби. Працівники бібліотек разом з читачами плетуть маскувальні сітки, роблять кікімори для військових, приносять речі, домашні закрутки, овочі, смаколики, збирають кошти, в’яжуть шкарпетки та ін.
Найактивнішими серед книгозбірень є Боровеньківська СБФ, Московськобобрицька СБФ, міська бібліотека №3, Катеринівська СБФ, Калюжнівська СБФ, Курганська СБФ, Пристайлівська СБФ та ін.
До допомоги ЗСУ долучаються і користувачі бібліотек різного віку, як старші, так і молодь, а дітки малюють патріотичні малюнки та роблять обереги для військових.
В бібліотеках та закладах культури вдалося згуртувати тих жителів громади, які не перечікують, коли закінчиться війна, а активно волонтерять заради перемоги.