На часі збирання картоплі усіма власниками присадибних ділянок та закладання кращих бульб для зберігання на насіннєві посіви. На сьогодні дуже важливим є те, щоб відібрати та закласти здоровий, не пошкоджений хворобами та шкідниками насіннєвий матеріал для отримання доброго врожаю на наступний рік. Але є ряд шкідників та хвороб, які заважають в отриманні високого врожаю.
Рак картоплі є одним з небезпечних карантинних захворювань, яке пошкоджує тільки картоплю. Його збудник – гриб Synchytrium endobioticum P.
В домашніх умовах виявити хворобу можна при наявності таких ознак, як утворення наростів на бульбах, кореневій шийці, столонах, рідше на стеблі, листках і квітках. Корені ніколи не пошкоджуються. Нарости, що утворюються під землею – білого кольору, на надземних частинах рослин – зелені. Наприкінці вегетації картоплі нарости темніють та загнивають. На заражених бульбах ракові утворення розвиваються і в сховищах, якщо урожай вирощений на зараженій ділянці. Розповсюдження раку картоплі в природних умовах дуже повільне. Найчастіше рак картоплі поширюється із зараженими бульбами або бульбами стійких сортів, що мають на своїй поверхні часточки зараженого ґрунту, з іншим рослинним матеріалом, вирощеним на зараженій ділянці. Знаряддя обробітку ґрунту, гній та тара також можуть стати причиною появи нового вогнища. Картоплю хвору на рак, ні в якому разі не можна вживати в їжу.
Картопляна міль шкодить набагато сильніше, навіть у порівнянні з колорадським жуком. Якщо останній страшний для картоплі лише в період вегетації, то картопляна міль шкодить і в полі, і в сховищах та може спокійно знищити ввесь урожай картоплі закладеної на зберігання.
Цей шкідник пошкоджує бульби та вегетативну частину картоплі, баклажанів, томатів, перцю, тютюну та інших декоративних пасльонових. Зовнішня ознака пошкодження шкідником є скупчення екстрементів на поверхні бульб, гусениці проробляють в бульбах глибокі розгалужені ходи фіолетового забарвлення, забиті екскрементами і обплетеними павутиною. За таким характерним пошкодженням бульби, уражені картопляною міллю, вже точно не сплутаєш з бульбами, зіпсованими іншими шкідниками, наприклад, тим же дротяником. Не гребують гусениці і верхівками: прогризають ходи в тканині листя і стебел рослини, які також забиті екскрементами. У пошкоджених шкідником рослин пониклі верхівки з всохлим листям, іноді обплетеним павутиною, стебла вище місця пошкодження відмирають, на листках видно звивисті смуги. Пошкоджена гусеницями картопля легко заражається грибковими і бактеріальними гнилями, і весь урожай може пропасти. Такі бульби нагадують губку і стають непридатними для переробки та подальшого розмноження.
Не менш небезпечним карантинним організмом є і золотиста картопляна нематода. Це вид, який пошкоджує корені пасльонових культур, в тому числі картоплю, томати та баклажани.
Хвороба розвивається на коренях рослин, завдяки чому рослина – господар утворює ослаблені стебла, які завчасно дозрівають, не даючи особливого врожаю, а інколи навіть зовсім відмічається відсутність бульб у кущі. Розвиток хвороби відмічається на тих ділянках, де культури вирощуються без дотримання сівозмін. Розповсюдження хвороби відбувається в стадії цист, які прилипають до бульб та предметів, які контактують з зараженим ґрунтом, а також дощовими водами та вітром можуть переноситись на далекі відстані.
Для отримання здорового та високого врожаю картоплі доцільно:
- впроваджувати сівозміни, і що найважливіше впровадження в них культур, що не пошкоджуються цими хворобами (бобові, технічні та багаторічні трави);
- постійно оглядати культури при вегетації та в період збирання врожаю;
- при рішенні впровадити новий сорт для вирощування, посадковий матеріал обирати в спеціалізованих установах, в яких є фітосанітарні документи, а також віддавати перевагу нематодостійким сортам.
| Головний спеціаліст відділу карантину рослин, управління фітосанітарної безпеки, ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області. | Сергій ЛЮБИВИЙ |