Прийняття пʼятою сесією Верховною Радою України 28 червня 1996 року Конституції України було важливим історичним, державно-політичним кроком для становлення незалежної держави. Конституція України закріпила правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність. Сучасна Конституція закріплює основи її суспільного і державного устрою, визначає напрями розвитку суспільства і держави, основи організації та діяльності державних органів, а також органів місцевого самоврядування, встановлює конституційні гарантії здійснення прав та свобод людини і громадянина, спрямовує розвиток державної та самоврядної форм народовладдя.
До того історичного періоду Україна жила за Конституцією УРСР. Важливо згадати той факт, що представники комуністичної партії України дуже пручалися прийняттю Конституції України, на противагу справжнім українським націоналістам в особах Вʼячеслава Чорновола, Левка Лукʼяненка та інших, які голосували вночі (фактично під ранок), щоб відбулась ця найважливіша історична подія. У звʼязку із цим відбувається руйнування старої авторитарно-бюрократичної системи і розпочинається формування нової системи суспільно-державного розвитку незалежної України основними характеристиками, якої мають стати ринкова економіка, політичний плюралізм, громадянське суспільство, права та свободи особистості. Одночасно, відбувається аналіз демократичної трансформації та визначається напрямок зміни політичної системи від демократизації органів влади до формування українського громадянського суспільства. Наразі постає потреба прийняття європейського типу політичної системи.
Конституція України встановлює принцип правової держави, де закон є вищим нормативним актом і ніхто не може перебільшувати свої повноваження або вчиняти дії, що обмежують права і свободи громадян. Цей принцип є важливим для забезпечення стабільності і правопорядку в державі.
Конституція обʼєднує всі гілки державної влади. Конституція – це нормативно-правовий акт, або сукупність цих актів, за допомогою яких народ чи органи держави, які виступають від його імені, установлюють основні принципи устрою суспільства і держави в цілому, систему органів державної влади та місцевого самоврядування, визначають порядок їх формування та діяльності, основні права, свободи та обовʼязки громадян та інших соціальних інститутів громадянського суспільства.
Прийняття Конституції України внесло стабільність у політичне життя українського суспільства, законодавчо розмежувавши права й обовʼязки різних гілок влади, політичних партій і громадських організацій. Важливою складовою Конституції є принцип розподілу гілок української влади на законодавчу, виконавчу та судову. Причому органи законодавчої, виконавчої та судової влади є незалежні і здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до Законів України. Тут важливо звернутися до кращих конституційних традицій законотворення в Україні і згадати відомий документ Конституцію в історії України, яка датується 5 (16) квітня 1710 р., коли гетьман у вигнанні, перший лідер української політичної еміграції Пилип Орлик склав документ під назвою «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького» в місті Бендери (нині це територія Республіки Молдова). На думку як вітчизняних так і зарубіжних фахівців, це була перша європейська конституція у сучасному її розумінні. І це справді так. Адже в ній уже на той час було закріплено й реалізовано ідею поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову. І це положення відтворене у нашій новій Конституції (1996 р.).
Прийняття Конституції України 28 червня 1996 року мала велике значення для міжнародного визнання держави. Цей документ підтвердив здатність України функціонувати як суверенна держава з визначеними принципами та нормами. Конституція зміцнила позиції України на міжнародній арені і сприяла її інтеграції у світове співтовариство.
Прийняття цього документу також відбулося з метою гармонізації законодавства та норм держави з міжнародними стандартами. Вона встановлює принципи права та свобод, які визнані у багатьох міжнародних документах та угодах. Це сприяє підвищенню привабливості України для міжнародних інвестицій, розвитку торгівлі та співробітництва з іншими країнами. Конституція визначає засади та пріоритети європейської інтеграції держави. Вона закріплює зовнішньополітичну орієнтацію України на зміцнення співробітництва з країнами Європейського Союзу, впровадження європейських стандартів у всі сфери життя та прискорення реформ для наближення до європейських стандартів та цінностей. Прийняття Конституції визначило курс України на шляху до інтеграції з європейськими державами.
Цей документ має важливе значення для консолідації національної ідентичності та формуванню єдиної національної самосвідомості, оскільки відображає основні цінності, принципи та права, які є невідʼємною частиною українського народу. Він сприяє утвердженню національної свідомості, підтримує розвиток культури, мови та ідентичності.
28 червня 1996 року було вирішальним кроком у становленні незалежної та суверенної держави. Цей документ заклав фундаментальні основи державності та визначив принципи, на яких ґрунтується сучасна Україна. Конституція гарантує права та свободи громадян, захищає демократичні принципи, забезпечує стабільність та прогрес держави. Вона є важливим документом, який визначає шлях розвитку та майбутнє України.