Кліщовий енцефаліт – це природно-вогнищеве гостре інфекційне вірусне захворювання з переважним ураженням центральної нервової системи, яке може привести до інвалідності, іноді навіть до летальних випадків.
Природні вогнища кліщового вірусного енцефаліту (КВЕ) поширені в лісовій та лісостеповій зонах на території 30 країн Європи і Азії. В зоні ризику зараження проживає 700 млн. населення. Переважна більшість випадків реєструється в Росії, де ендемічними щодо кліщового енцефаліту є 46 з 83 суб’єктів РФ з найбільшим рівнем захворюваності в Сибірському, Приволзькому, Північно-Західному та Уральському федеральних округах.
В Україні місцеві випадки КВЕ серед людей реєструються щорічно. За період 1955-2013 р. зареєстровано 596 випадків, з них 265 -51% в АР Крим, 196 – 38% у Волинській, 24 – 5% у Закарпатській областях. За останні 10 років зареєстровано 59 випадків, в 2014 р. – 6. На території Сумської області випадки КВЕ в 2009-2014 р.р. не були зареєстровані (зареєстрований 1 випадок захворювання на КВЕ в липні 2008 р. у жителя с. Могриця Сумського району).
За даними Львівського НДІ епідеміології і гігієни ензоотичними щодо кліщового вірусного енцефаліту територіями в Сумській області є території: Глухівського (с. Червоне), Кролевецького (с.Антонівка), Середино-Будського (с.с. Новий Світ, Ромашкове, Стара Гута), Ямпільського (с.с. Туранівка, Чуйківка) районів, урочища Олдиш м. Суми, міст Конотоп, Лебедин, Путивль і Шостка, де був виявлений антиген вірусу КВЕ з іксодових кліщів.
Про активну циркуляцію вірусу кліщового енцефаліту на території області вказує виявлення антитіл до вірусу кліщового енцефаліту у жителів Буринського, Глухівського, Кролевецького, Конотопського, Лебединського, Путивльського, С-Будського районів та м. Суми. У Сумській області рівень серопозитивності населення до вірусу КВЕ знаходиться в межах 7,5-10,0 %, що вказує на високу ендемічну небезпеку та ризик інфікування вірусом КВЕ людей.
Вірус кліщового енцефаліту зберігається та розмножується в організмі кліща та передається наступним поколінням. Зараження людини відбувається під час укусу кліща, при випадковому роздавлюванні кліща, розчісуванні місця укусу та втиранні в шкіру збудника інфекції зі слиною чи тканинами кліща, а також при вживанні в їжу сирого молока інфікованих кіз, корів.
Від хворої до здорової людини це захворювання не передається.
Період від зараження до перших клінічних проявів хвороби (інкубаційний період) триває, в середньому, 7-14 днів, з коливаннями від однієї до 30 діб.
У хворого різко піднімається температура тіла, до 38-390 С, з’являється нудота, блювота, турбують болі в м’язах шиї, спини, кінцівок. В подальшому відмічаються симптоми ураження центральної нервової, серцево–судинної, дихальної систем. В тяжких випадках може виникнути параліч окремих м’язів шиї, обличчя, плечей, рук.
Для лікування призначають імуноглобулін проти кліщового енцефаліту.
Для попередження зараження вірусом кліщового енцефаліту лікарі рекомендують:
Збираючись до лісу, за відсутності протикліщового костюма доцільно використовувати одяг з об’ємних тканин, товщина яких більша за довжину хоботка кліща. Сорочка має бути з довгими рукавами, а комір і манжети щільно прилягати до тіла. Сорочку треба заправляти в штани, штани – в шкарпетки, на голову вдягти капелюх або пов’язати її косинкою.
Проводити само- та взаємоогляди кожні 2 години під час прогулянки та після повернення додому. Особливо ретельно потрібно оглянути ділянки тіла, покриті волоссям. При виявленні кліщів, які присмокталися, обов’язково їх видалити.
Місце для привалів, нічного сну на природі необхідно звільнити від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 м.
Вдома слід одразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Витрушування одягу не позбавляє від кліщів.
Для захисту від кліщів рекомендують застосовувати ефективні репеленти (диметилфталат, диметилтолуамід – ДЕТА, “Редет”, “Тайга”, “Пермет”, „Офф! Екстрім”, „Гардекс аерозоль екстрім”, „Гардекс-антикліщ” та інші).
У разі виїзду до місцевостей, які є ендемічними щодо КВЕ, слід заздалегідь зробити курс щеплень проти кліщового енцефаліту, пройти інструктаж щодо методів особистої профілактики, придбати репеленти.
Не рекомендується виїжджати не щепленими в райони України, які є небезпечними з кліщового енцефаліту: АР Крим (Сімферопольський, Судацький, Білогірський, Бахчисарайський, Алуштинський, Кіровський, Красногвардійський райони; Велика Ялта, бухта Ласпі Севастопольського району), Волинська (Ратнівський, Рожищенський, Ковельський, Ківерцівський, Старовижівський, Камінь-Каширський райони, м. Луцьк, м. Ковель), Львівська (Яворівський район), Одеська (м. Балта) області.
У разі виїзду на оздоровлення в санаторії та стаціонарні оздоровчі заклади, щеплення проти кліщового енцефаліту в приведених районах не є обов’язковими.
Особам, які не отримали щеплення, у вогнищах кліщового енцефаліту протягом перших чотирьох діб після присмоктування кліщів проводиться специфічна серопрофілактика шляхом введення імуноглобуліну проти кліщового енцефаліту.
| Щеплення проти кліщового енцефаліту
|
м. Київ , вул. Шовковична, буд. 39/1 Кабінет щеплень: центральна міська лікарня, корпус 4, 1 поверх, кабінет 17 тел. (044)287-37-91 | м. Харків, вул. Кооперативна,28-а, Дитячий центр «Ваш ребенок» тел. (057)340-02-17 | м. Суми, Пр. Лушпи, 54 Український північно-східний інститут прикладної та клінічної медицини Тел. (0542)78-05-40 |
Особам, що прибули з небезпечних на кліщовий енцефаліт територій, необхідно звернутись до кабінетів інфекційних захворювань лікувально – профілактичних закладів за місцем проживання для лікарського контролю.
Видалення кліщів, які присмокталися.
Для видалення кліща, який присмоктався, необхідно звернутись до найближчого травмпункту.
При відсутності такої можливості видалення проводять самостійно: кліща повільно видаляють разом з хоботком, розхитуючи його з боку вбік пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини.
Після видалення кліща місце присмоктування змастити 5% розчином йоду, спиртом або одеколоном. Якщо хоботок залишився в ранці, його видаляють стерильною голкою. Після видалення слід ретельно вимити руки з милом, кліща спалити.
Всім особам, що підпали під напад кліща, рекомендується слідкувати за самопочуттям, протягом двох тижнів щоденно проводити термометрію. У разі появи будь-яких ознак захворювання: підвищення температури тіла, болю голови, що зростає за своєю інтенсивністю, нудоти, блювоти, запаморочення, негайно звертатись до лікаря-інфекціоніста.
При виявленні кліщів на території дитячих оздоровчих таборів, санаторіїв, баз та будинків відпочинку проводять заходи щодо боротьби з кліщами:
- ретельну розчистку і благоустрій території закладу та прилеглої до нього в радіусі 50-100 м, видалення сухих дерев, сушняку, побутового, господарчого та будівельного сміття, проріджування низькорослих кущів, скошування трави;
- проведення дератизаційних заходів з метою зниження чисельності гризунів як хазяїв – годувальників кліщів;
- знищення кліщів із застосуванням акарицидів, дозволених МОЗ України.
Консультації щодо організації цих заходів надаються в Головному управлінні Держсанепідслужби у Сумській області.
Підготовлено лікарем-паразитологом Шолоховою С.Є. Тел. 25-05-26
|
Пам’ятка для населення. Профілактика хвороби Лайма. З настанням весни і виходу іксодових кліщів із стану діапаузи, а також протягом літньо – осіннього періоду у мешканців області з’являється ризик інфікування збудниками природновогнищевих інфекційних захворювань. Найбільш поширеним з таких захворювань серед населення Сумщини протягом останніх років став іксодовий кліщовий бореліоз або хвороба Лайма. За останні 5 років на території області зареєстровані 242 випадки іксодового кліщового бореліозу (ІКБ), з них у 2014 році – 48 випадків, в Україні – понад 1600. За 4 місяці поточного року в області захворіло на ІКБ 5 осіб. На 19 адміністративних територіях у 144 географічних точках області виявлені природні вогнища хвороби Лайма, які приурочені головним чином до лісових ландшафтів, де збудник циркулює між кліщами та дикими тваринами. Осередки інфекції функціонують і в населених пунктах, насамперед у лісопаркових зонах, на територіях із зеленими насадженнями. Іксодові кліщі, які є переносниками збудників хвороби Лайма – борелій, широко розповсюджені на території нашої області. Кліщі частіше зустрічаються у помірно затемнених і вологих місцях лісу із густою травою і підліском. Вони концентруються біля лісових стежок і підстерігають свою «здобич» сидячи на траві, гілках кущів, дерев, адже для забезпечення циклу розвитку (перехід від стадії личинки до німфи і дорослих самки або самця) їм необхідна кров. Якщо у безпосередній близькості від кліща проходитиме тварина або людина, його реакція буде миттєвою: лапками, що мають кігтики та присоски, він надійно чіпляється до своєї майбутньої «жертви», а далі обирає місце для харчування. У людини частіше всього кліщ присмоктується в місцях з тонкою шкірою і великою кількістю судин (шия, груди, пахові ділянки тощо), у дітей – на волосяній частині голови. Присмоктування німфи, яка за розмірами дещо більша за макове зернятко, дуже часто залишається непоміченим. Оскільки до складу слини кліща входять анестезуючі речовини, відчуття болю і свербіння виникає лише через 6-12 годин. Процес насичення кров’ю самок може тривати 6-8 днів. Слід пам’ятати, що інфікування людини відбувається впродовж усього періоду кровосмоктання. Тому чим швидше зняти з тіла кліща, який присмоктався, тим меншу дозу збудника він передасть і тим менша ймовірність розвитку захворювання. Питома вага кліщів, інфікованих збудниками хвороби Лайма, може коливатись від 5 – 15% до 50%. Тому ризик захворювання осіб, що постраждали від нападу кліщів, є достатньо високим. У 40 – 50 % інфікованих людей на місці присмоктування кліща на 2-4 день або пізніше (через 12-14 днів) виникає червона пляма – мігруюча еритема – яка з часом зростає в розмірах і може сягати до 20-30 см і навіть 60 см у діаметрі. Поява мігруючої еритеми після присмоктування кліща є прямим показанням для звернення до лікаря і призначення лікування. При гострій інфекції патологічні зміни відбуваються на шкірі, у суглобах, органах серцево-судинної, нервової систем. Прогноз при своєчасно розпочатому лікуванні – сприятливий. То що ж необхідно робити після укусу кліща? Запам’ятайте, що видалити кліща найкраще зможе фахівець: лікар-хірург у хірургічному кабінеті або травмпункті. Для самостійного видалення кліща можна скористатись одним із наведених нижче способів: б/ міцну, не дуже тонку нитку (краще бавовняну) зав’язують у вузол, якомога ближче до ротового апарату кліща, і, розтягнувши кінці нитки в боки, кліща витягують, підтягуючи його вверх. Різкі рухи недопустимі. Слід зазначити, що видалення кліща слід проводити обережно, не стискаючи надмірно пінцетом або пальцями рук його тіло, оскільки при цьому можливе вичавлювання вмісту кліща разом із збудниками у ранку. Важливо також не розірвати кліща при його видаленні. Голівка, що залишається у шкірі, може спричинити запалення та нагноєння. Не варто наносити на кліща масляні розчини. Кліщ при цьому може задихнутися і мертвим залишиться у шкірі, що значно ускладнить його видалення. Після видалення кліща ранку необхідно обробити спиртовим розчином йоду або зеленки. Обов’язково, після зняття з себе кліща, що присмоктався, зверніться до лікаря-інфекціоніста за місцем проживання, який, при необхідності, призначить профілактичне лікування. Через те, що остаточних даних про ендемiчнi щодо ІКБ території не має, але їх кiлькiсть, як i захворюваність на цю інфекцію, постійно зростає, рекомендується проводити амбулаторне спостереження за всіма особами, що постраждали вiд укусів клiщiв. Воно включає вимірювання температури i спостереження за місцем укусу протягом 30 днів. Для того, щоб запобігти нападу кліщів, а з тим і попередити захворювання на іксодовий кліщовий бореліоз, необхідно перед відвідуванням лісу застосувати засоби індивідуального захисту. За відсутності протикліщового костюма доцільно використовувати одяг з об’ємних тканин, товщина яких більша за довжину хоботка кліща. Одяг надягається таким чином, щоб перешкодити заповзання кліща. Сорочка повинна бути з довгими рукавами і щільно прилягаючими коміром та манжетами. Потрібно заправляти сорочку в штани, штани – в шкарпетки, на голову вдягти капелюх або пов’язати її косинкою. Взуття повинно бути закритим без жодних отворів. Кліщ присмоктується не відразу, якщо людина вдягнена належним чином, то кліщ до шкіри не добереться. Одяг можна обробити репелентами, які наносять горизонтальними смугами, клiщ, який повзе по одязі завжди вгору, сягнувши межi обробленої смуги, завертає назад i навіть може відпасти. Для відлякування кліщів застосовують репеленти: „ДЕТА”, „Тайга”, „Редет”, „Арнет” , „Акрофтал”, „Пермет”, „Кедр”, „Оксазоль” та інші. Для захисту дітей розроблені препарати iз зниженим вмістом репеленту зокрема креми («Фталар» i «Ефкалат», одеколони «Пiхтал», «Евiтал», засiб «Камарант» тощо). Для дітей віком вiд 3-х років використовують креми «Офф-дитячий», «Бiбан-гель» тощо. Одним із надійних засобів попередження захворювання є часте проведення само – та взаємооглядів з метою своєчасного виявлення і позбавлення від кліщів. Огляди проводяться через кожні дві години перебування в природних умовах і після повернення з лісу. Дома треба зняти одяг, ретельно оглянути його і тіло; не заносити в приміщення свіжозірвані рослини, верхній одяг і інші предмети, на яких можуть бути кліщі. Необхідно оглянути собак і інших тварин, які перебували разом з вами, для виявлення і видалення з них кліщів, що присмоктались. Бажано одразу змінити одяг і білизну, випрати його та випрасувати, не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому, витрушування одягу не позбавляє від кліщів. Головне управління Держсанепідслужби у Сумській області. Тел. 25-05-26 |