У Лебединському міському художньому музеї імені Б.К.Руднєва продовжує розширюватися «Бурлюківська тема». Чергове поповнення колекції відбулося завдяки відомому українському меценату та гарному другу художнього музею Івану Лозовому.
20 квітня 2021 він передав в дар музею екслібрис Вацлава Фіали «Портрет Давида Бурлюка» (ксилографія, 1950-і рр.), виконаний для радянського краєзнавця Миколи Нікіфорова, а також екземпляр підпільного самодруку 1960-х рр. (з оригіналу 1914 року) Василя Каменського «Танго з коровами» з малюнками Володимира і Давида Бурлюка.
Вацлав Фіала (1896-1980) – чеський художник, ілюстратор, графік, дизайнер, друкар, куратор виставок і письменник. Навчався у Вищій школі мистецтв у Харкові, потім вступив до Імператорської Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі (1915-1916), де навчався у В.Маковского і І.Творожнікова. У Петербурзі познайомився з Давидом Бурлюком. Був одружений на молодшій сестрі Бурлюка – Маріанні. Відомий як графік і книжковий ілюстратор. З 1920 по 1975 рік оформив 155 книг чеської та світової літератури. Художником створено понад 100 екслібрисів, більше 20 ескізів поштових марок і грошових банкнот. Учасник багатьох художніх виставок в Чехословаччині, Франції, США, Польщі та СРСР, міжнародних книжкових виставок в Гамбурзі, Кракові, Оломоуці, Познані, Комо, Берліні, Будапешті та Банській Бистриці.
Екслібрис Вацлава Фіали та самодрук Василя Каменського були викуплені благодійним фондом Івана Лозового у сумського художника та дослідника творчості Давида Бурлюка – Костянтина Аленінського. На звороті екслібрис має штамп Вацлав Фіала (Прага). Попередньо, екслібрис належав харківському колекціонеру Кейсерману, після смерті якого він був придбаний київським колекціонером Гольфманом. З 2018 року ним володів Костянтин Аленінський.
Слід відзначити, що у лютому 2021 року Іван Лозовий передав художньому музею інший екслібрис Давида Бурлюка, що також належав Миколі Нікіфорову.
Екслібрис (від латинського ex libris – «з книг») – це книжковий знак, який вказує на приналежність книги певній особі. Екслібрис, зазвичай, складається з двох основних елементів: імені господаря книги і зображення, що лаконічно і образно говорить про професію, інтереси чи про склад бібліотеки власника.
Батьківщиною екслібриса вважають Німеччину, де він з’явився незабаром після винаходу друкарства. Належать екслібриси до творів друкованої графіки. Створюються вони різними техніками гравюри: гравіруються на міді, дереві або лінолеумі, виконуються цинкографским або літографським способом.
У нас, перші екслібриси з’явилися на початку XVIII століття, проте, аж до початку ХХ століття, коли стався справжній ренесанс екслібриса, вони були малопоширеними. Саме тоді, екслібрис перетворився, практично в самостійний жанр графічного мистецтва, до якого часто зверталися Георгій Нарбут, Іван Білібін, Лев Бакст, Костянтин Сомов, Михайло Добужинський, Олександр Бенуа, і звісно – Давид Бурлюк…
Завдяки роботам, в тому числі і Давида Бурлюка, та інших чудових художників-графіків тієї епохи, екслібрис знайшов новий, більш глибокий сенс, становлячись все більше відображенням особистості, духовного світу і печаткою смаку свого власника.
Слід зауважити, що подібні дарунки дуже важливі для художнього музею, адже вони ще раз підтверджують, що традиції меценатства продовжують жити в місті Лебедині. І не лише музейники, мистецтвознавці чи історики, а й благодійники та бізнесмени працюють над збереженням культурної та мистецької спадщини Лебедина.
В художньому музеї щиро дякують Івану Івановичу Лозовому за цінний дарунок та радіють тому, що знаходяться люди, які готові допомогати художньому музею.
У відповідь, художній музей передав Івану Лозовому збірку наукових статей «Жінка у мистецтві», що вийшла друком за підтримки Благодійного фонду Івана Лозового, в рамках проведення третіх Лебединських наукових читань.
Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ