Розмір: 130,0 х 60,0 см
Дошка, темпера
В колекції: з 1974 року
Святкування Собору Архангела Михаїла та інших Небесних Сил безтілесних припадає на 8 (21) листопада, й встановлене на Помісному Лаодикійському Соборі, який передував I-му Вселенському Собору (приблизно 319-320).
Згідно з християнським вченням, архангел (архістратиг) Михаїл, очолюючи небесне воїнство (тобто дев’ять ангельських чинів, що розрізняються по своєму служінню і ступеню близькості до Бога), скинув з неба повсталого проти Бога сатану. Про це оповідає Одкровення Іоанна Богослова: «… Була війна на небі; Михаїл і ангели його воювали проти дракона, і скинений був великий дракон, змій стародавній, що зветься дияволом і сатаною, з його ангелами на землю.» (Откр. XII, 1-17).
Протягом століть архангела Михаїла, прославленного своїми чудесами, шанували на Україні-Русі. Зображення діянь цього архангела часто зустрічаються в мистецтві. З давніх часів архангела Михаїла вважають небесним покровителем столиці України. Починаючи з XVI століття зображення Михаїла присутнє на київському гербі.
Архангелу присвячено безліч монастирів, соборних, палацових та посадських храмів. Був такий храм і в Лебедині – церква архангела Михаїла, на колишній Михайлівській вулиці (нині – Першогвардійська). Збудована в 1663 році, церква була одним з перших міських храмів. Проіснувала вона 151 рік, і «по вєтхості» була розібрана у 1814 році. Її престол був перенесений у Троїцьку церкву, звідки і потрапила до художнього музею ікона «Собор Архангела Михаїла».
Лебединська ікона «Собор Архангела Михаїла» являє собою багатофігурну композицію, в центрі якої – Михаїл з опущеним додолу скривавленим мечем. Гіматій архангела яскраво червоний, хітон білого кольору зі значними вставками золотої орнаментації на комірі та зарукав’ях. За іконографією, що знайшла поширення в ХІХ столітті, разом з архангелом Михаїлом (зі староєврейської «хто, як Бог») зображувалися також архангели: Гавриїл – (сила) Божа, провісник і служитель Божественної всемогутності (Лк. 1, 26); Рафаїл – лікування Боже, цілитель людських недуг (Тов. 3, 16); Уриїл – вогонь або світло Боже, просвітитель (3 Езд. 5, 20); Селафиїл – молитовник Божий, що спонукає до молитви (3 Езд. 5, 16); Варахиїл – благословення Боже, через нього посилається благословення на усіляку добру справу; Ієремиїл – піднесення до Бога (3 Езд. 4, 36).
Зазвичай, Гавриїла зображують із райською гілкою, принесеною ним Пресвятій Діві, Рафаїл – тримає посудину з цілющими ліками в лівій руці, Уриїл – у піднятій правій руці – оголений меч на рівні грудей, в лівій руці – «полум’я вогненне», Селафиїл – в молитовному положенні, що дивиться вниз, руки складені на грудях, Варахиїл – в одязі з рожевими квітами, Ієремиїл – тримає в руці терези.
Юні, сяючі білизною і ніжним рум’янцем лики архангелів надають лебединській іконі піднесений та радісний характер. Блиск золота і палахкотіння кіноварі та гіматіїв з підкресленим білим, зеленим і пурпуровим кольорами, наповнюють ікону світлом, який здається відблиском невимовної слави Господа. У верхній частині ікона має напис «СОБОРЪ АРХАНГЕЛА МИХАИИЛА».
Сьогодні, лебединська ікона має значні пошкодження та потребує фахової реставрації. Тріщина в дошці проходить через центр ікони по фігурі Архангела Михаїла. В місцях проходження тріщини та по краях, ікона має численні втрати авторського фарбового шару.
Ближче познайомитися з іконою «Собор Архангела Михаїла», а також іншими іконами XVIII-ХХ ст., можна в Лебединському міському художньому музеї імені Б.К. Руднєва. Музей знаходиться за адресою: м. Лебедин, пл. Волі, 17, тел. 2-18-81. Сайт музею – http://artmuseum.lebedyn.org/
Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ