19 лютого 2021 Лебединський міський художній музей імені Б.К.Руднєва отримав по справжньому щедрий подарунок. Цього дня керівник благодійного фонду Іван Лозовий передав в дар музею екслібрис Давида Бурлюка (ксилографія, середина ХХ століття).
Екслібрис був викуплений у сумського художника та дослідника творчості Давида Бурлюка – Костянтина Аленінського (вояж-спільнота «Vерижиця»). Попередньо, він належав радянському колекціонеру та краєзнавцю з м. Тамбова (РФ) Миколі Нікіфорову, з яким тісно спілкувався Давид Бурлюк. Його прізвище (Н. Никифоров), певно, було додане на екслібрис саме в той час, коли між Бурлюком та Нікіфоровим зав’язалася дружня переписка, а потім відбулась і зустріч (в Москві). З часом, екслібрис змінив кількох власників, поки не опинився у сумській колекції, звідки потрапив до Лебединського міського художнього музею, завдяки меценатській підтримці Івана Лозового.
Екслібрис (від латинського ex libris – «з книг») – це книжковий знак, який вказує на приналежність книги певній особі. Екслібрис, зазвичай, складається з двох основних елементів: імені господаря книги і зображення, що лаконічно і образно говорить про професію, інтереси чи про склад бібліотеки власника.
Батьківщиною екслібриса вважають Німеччину, де він з’явився незабаром після винаходу друкарства. Належать екслібриси до творів друкованої графіки. Створюються вони різними техніками гравюри: гравіруються на міді, дереві або лінолеумі, виконуються цинкографским або літографським способом.
У нас, перші екслібриси з’явилися на початку XVIII століття, проте, аж до початку ХХ століття, коли стався справжній ренесанс екслібриса, вони були малопоширеними. Саме тоді, екслібрис перетворився, практично в самостійний жанр графічного мистецтва, до якого часто зверталися Георгій Нарбут, Іван Білібін, Лев Бакст, Костянтин Сомов, Михайло Добужинський, Олександр Бенуа, і звісно – Давид Бурлюк…
Давид Бурлюк – відомий український та російський художник і поет, творчість якого була визнана всім світом. Бурлюк стояв біля витоків нового мистецтва ХХ століття, ставши ідеологом та рушійною силою – футуризму. Його ім’я, очолюючи нове, незрозуміле, незбагненне, зухвале мистецтво футуризму, зламувало усталені горизонти, ставши синонімом величних перетворень, що відбувалися з мистецтвом. Сьогодні, жодна історія не тільки української, а й світової культури ХХ століття не може бути написаною без вагомих посилань на роль творчості та організаційної активності Давида Бурлюка, який, до речі, народився в невеликому хуторі Семиротівка, поряд з Лебедином.
Завдяки роботам, в тому числі і Давида Бурлюка, та інших чудових художників-графіків тієї епохи, екслібрис знайшов новий, більш глибокий сенс, становлячись все більше відображенням особистості, духовного світу і печаткою смаку свого власника.
До речі, це вже другий екслібрис Давида Бурлюка в музейній колекції. Перший – «Цвіркун» був подарований музею самим Костянтином Аленінським у 2018 році до 100-річчя заснування художнього музею.
Подібні дарунки дуже важливі для художнього музею, адже вони ще раз підтверджують, що традиції меценатства продовжують жити в місті Лебедині. І не лише музейники, мистецтвознавці чи історики, а й благодійники та бізнесмени працюють над збереженням культурної та мистецької спадщини Лебедина.
В художньому музеї щиро дякують Івана Івановича Лозового за дарунок та сподіваються, що його приклад надихне інших бізнесменів та меценатів на такі шляхетні вчинки. До речі, сьогодні музей збирає кошти на встановлення пам’ятного знаку на честь нашого земляка, відомого живописця, педагога та одного із засновників Української Академії мистецтв – Федора Григоровича Кричевського (1879-1947). Допомогти у цій справі дуже легко. Кошти можна перерахувати на рахунок Лебединського міського художнього музею імені Б.К. Руднєва: р/р UA098201720314291020301025210
Отримувач: відділ культури і туризму виконавчого комітету Лебединської міської ради. МФО 820172. Код 23638490.
Запрошуємо всіх долучитися до шляхетної справи!
Відроджуймо давні традиції українського меценатства разом!
Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ