Кричевський Микола Васильович (1898-1961)
Розмір: 48,5 х 63,0 см
Полотно, олія
В колекції: з 1999 року
Микола Кричевський — видатний українсько-французький художник, майстер акварелі, представник славетної художньої династії Кричевських. Його творчість добре знають в Європі та Америці, водночас на своїй батьківщині він все ще лишається мало відомим широкому загалу.
В своїх роботах Микола Кричевський демонстрував досконале володіння аквареллю, поєднавши її з підводкою тушшю й виробивши унікальну авторську техніку. Всі його твори, виконані в стилі постімпресіонізму, вирізняються висвітленою кольоровою палітрою, легкістю і невимушеністю, відчуттям прозорості води й невагомості архітектури.
В 1919 році, коли Миколі Кричевському ледь виповнилося двадцять, він назавжди залишив Україну. Звісно, виїжджаючи на гастролі, у складі трупи театру Миколи Садовського, юнак навряд чи усвідомлював, що до дому він вже не повернеться ніколи. Тоді Микола втратив не лише Батьківщину, а й свою родину, яка залишилася в Києві. Натомість молодий Кричевський отримав шанс знайти своє місце на європейській мистецькій мапі.
На відміну від рідних, що змушені були постійно шукати компроміс із новою владою, Микола Кричевський уникнув ідеологічного гніту. Ужгород, де молодий художник навчався у відомого майстра Йосипа Бокшая, Прага, де він закінчив престижну Мистецько-промислову школу, а згодом – Париж, де з 1929 року оселився Микола Кричевський – дарували йому свіже повітря творчої свободи.
І хоча, спершу в Парижі життя не складалося (грошей катастрофічно не вистачало), та згодом Кричевський зблизився з місцевою українською громадою, долучився до їхніх виставок в галереї Леона Марсея на набережній Вольтера та в «Студіо 28» на Монмартрі. Поступово почали надходити замовлення на створення театральних декорацій, а згодом – пропозиції ілюструвати книги (найвідомішою роботою Миколи в цьому жанрі стало створення ілюстрацій до видання «Тараса Бульби» Гоголя французькою мовою).
На деякий час його мистецьку діяльність перервала Друга світова війна, на яку 41-річний художник пішов добровольцем (був нагороджений орденом Почесного легіону). Після повернення до Парижу, який завжди залишався головним його коханням, Кричевський продовжив займатися мистецтвом – писати краєвиди набережної Сени та свій улюблений Новий Міст. Саме до цієї серії робіт належить «Париж» (1958) із лебединської колекції, подарований музею у 1999 році Катериною Кричевською-Росандіч.
Пейзаж належить до зрілого етапу творчості Кричевського (1940-1950-і роки). На ньому добре впізнаваний Пон-Неф (Новий міст), що впродовж багатьох років був найулюбленішим його сюжетом й зустрічається на багатьох інших відомих полотнах та акварелях митця. «Ліричний міський краєвид залитий сонцем, з неодмінними баржами та кольоровими плямами-людьми, які прогулюються набережною, рибалять чи відпочивають на березі Сени», – саме таким був Париж для Миколи Кричевського.
На прикладі цього характерного для Кричевського образу стає очевидною постімпресіоністична природа творчості митця. Передаючи гру світла, художник ловить одну-єдину мить, яка от-от щезне назавжди, поступившись іншій. Можливо, саме завдяки цьому, на полотні присутній настрій тихого смутку, делікатна лірика та почуття самотності. «Париж» Кричевського не розпалює, не вражає, не кричить, натомість наповнює ніжністю та щемом, огортає теплом.
На картині відсутні яскраві фарби. Художник зупинив саме ту мить, коли сонячне проміння торкнувшись землі, води, дерев, будинків та людей – робить все навколо безтілесним, прозорим і невагомим.
Ближче познайомитися із «Парижем» Миколи Кричевського, а також іншими роботами художника можна в Лебединському міському художньому музеї імені Б.К. Руднєва. Музей знаходиться за адресою: м. Лебедин, пл. Волі, 17, тел. 2-18-81. Сайт музею – http://artmuseum.lebedyn.org/
Художній музей