В Лебединському міському художньому музеї імені Б.К.Руднєва відбулося відкриття першої посткарантинної виставки – «Намальований рай». 17 червня 2020 року твори майстрів петриківського декоративного розпису змогли побачити перші відвідувачі художнього музею.
До експозиції цієї виставки ввійшло всього 25 робіт, проте, кожна із них заслуговує на особливу увагу. Зокрема, представлені твори написані знаними майстрами народного розпису: Ганною Павленко-Черниченко (1919 – 2008), Пелагеєю Глущенко (1908 – 1983), Василем Вовком (1910 – 1947), уродженцем Роменщини – Олександром Опарієм (нар. 1973 р.) та колишньою директоркою художнього музею Людмилою Садовніковою (1946 – 2012).
Петриківський декоративний розпис дістав свою назву від села Петриківка, що на Дніпропетровщині. Спочатку народився, як хатнє малювання, коли кожна господиня старалася розписати свою хату квітами, які росли на подвір’ї. Та, хатні розписи не були довговічні. Щороку, під велике свято, настінні розписи змивали і наносили нові. Найстаранніших господинь у Петриківці називали «чепурушками». Саме вони передавали навички розпису з покоління в покоління. Характерною особливістю петриківського розпису є переважання рослинного орнаменту (здебільшого квіткового) і створення фантастичних, небувалих в природі квітів. Інколи, квіти та ягоди поєднуються з птахами, рідше зустрічаються зображення тварин і людини.
Свої веселкові фарби петриківці добували із трав, листя, ягід та квітів, виварюючи їх особливим чином: червоний колір – з вишневого соку, зелений – із пирію та листя пасльону, синій – з квітів проліска, жовтий – із пелюстків соняха, лушпиння цибулі. Фарби розводили на яєчному жовтку й молоці, а закріплювали вишневим клеєм чи буряковим цукром. Значно пізніше з’явилися гуаш та акварель. Цікаво, що інструменти для розпису мали також природне походження: палички з дерев, стебла болотних трав, саморобні пензлики з котячої шерсті та пальці самого майстра – ось набір художніх знарядь, якими творили народні умільці.
Сьогодні Петриківський розпис визнаний у всьому світі. З грудня 2013 року, за рішенням ЮНЕСКО «петриківка» входить до нематеріальної культурної спадщини людства.
Своїми враженнями про виставку поділились й гості вернісажу. Зокрема, Ювеналій Голод, колишній науковий співробітник музею розповів про творчі роботи своєї дружини – Людмили Садовнікової: «Це було її покликання – прикрашати наше буденне життя своїми яскравими позитивними кольорами».
Петриківський розпис і сьогодні – органічна, жива субстанція, яка продовжує радувати глядачів. Носії цього мистецтва – молоді митці, які пристосовують цю давню традицію до сьогодення.
Відвідати виставку «Намальований рай» в Лебединському міському художньому музеї імені Б.К.Руднєва можна буде до 17 липня 2020 року. Музей знаходиться за адресою: м. Лебедин, пл. Волі, 17, тел. 2-18-81.
Працюватиме музей з дотриманням карантинних вимог (масочний режим, соціальне дистанціювання, тощо), за наступним графіком: вт.-пт.: з 08:00 до 17:15, сб. з 08:00 до 16:00. Вихідні: неділя та понеділок. Сайт музею – http://artmuseum.lebedyn.org/
Художній музей