23 листопада 2019 року Лебедин у скорботі вшановує пам’ять жертв голодомору.
З сумом і глибоким співчуттям мешканці міста зібралися біля Меморіалу Скорботи щоб згадати тих, кого тодішня влада заморила голодом, помолитися за них і запалити свічку пам’яті. Звучали пісні, а учасники мітингу згадували події страшного голоду.
Участь у мітингу-реквіємі взяли учні лебединських навчальних закладів, викладачі, мешканці міста. Пам’ятний хрест, присвячений жертвам Голодомору, прикрасили лампадками, в руках люди тримали букети з колосків і хліб. Свічу пам’яті на знак пам’яті про людей, які загинули в 1932 – 1933 роках внаслідок штучного голодомору, запалили представники міської влади, громадських організацій та небайдужі лебединці.
«…Масштаб пам’яті про Голодомор є для нас, українських громадян, мірилом національної гідності та людської чесності, – говорить міський голова Олександр Бакликов. – Ми здатні зберегти пам’ять про нього, адже це дасть шанс нашому народові бути одним цілим. Голодомор — не відсутність їжі та страшний голод, а вбивство, сплановане знищення мільйонів громадян. Упродовж десятків років згадки про страшні події зберігалися сотнями тисяч людей. Вони передавалися від покоління до покоління. Ми повинні пам’ятати про загиблих під час Голодомору».
Олександр Бакликов також зауважив, що ми повинні своїми думками і вчинками робити все, щоб убезпечити свій народ від повтору такої страшної трагедії, і щоб нічого подібного до цієї трагедії ніколи не увійшло в наші родини і на нашу землю.
Це страшна трагедія для нашого народу, яка водночас показала, що ми, українці, є сильною нацією. Пам’ять про людей, які загинули мученицькою смертю від голоду, передається з покоління в покоління, наголосив лебединський історик та директор Лебединської школи-інтернат Анатолій Удод.
Після вшанування загиблих хвилиною мовчання усі присутні поклали квіти до Меморіалу на знак вшанування та пам’яті про втрачені людські життя.
Нагадаємо, щорічно у четверту суботу листопада жителі України вшановують пам’ять людей, загиблих під час Голодомору 1932-1933 року. Геноцид знищив понад 7 мільйонів чоловік на території УРСР і 3 мільйона українців за її межами. Серед них були українці, що проживали на Кубані, Північному Кавказі, в Нижньому Поволжі, і в Казахстані. Тільки в першій половині 1933 року смертність від Голодомору в Україні досягла трьох мільйонів чоловік.
