Про стан розвитку музейної справи в місті говорили сьогодні під час апаратної наради у міського голови.
З цього питання учасників наради проінформував директор Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва Андрій Гельмінтінов. Зокрема, він відзначив, що музейна мережа Лебедина включає Лебединський міський художній музей ім. Б.К. Руднєва, Лебединський районний краєзнавчий музей, 2 народних музеїв, що діють при Лебединському педагогічному коледжі ім. А.С. Макаренка – «Музей педагогічної спадщини А.С. Макаренка» (керівник Тетяна Мандрико) та «Музей народознавства» (керівник Сергій Венгеровський), а також музейні кімнати, кімнати бойової слави при навчальних закладах міста.
Також наголошено, що основою музейної діяльності було і залишається комплектування та зберігання музейних колекцій, їх експонування, реставрація, наукова, дослідницька та видавнича діяльність.
Беручи до уваги обмеженість часу, а також особливості підпорядкування вказаних вище музейних закладів, учасники апаратної наради зосередилися на питаннях, що стосувалися діяльності Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва.
Лебединський міський художній музей ім. Б.К. Руднєва заснований 20 листопада 1918 року і, за понад 100 років свого існування, пережив усі етапи важкої української історії – експропріацію, ідеологізацію, пограбування, і нарешті національне відродження, залишаючись при цьому тим місцем, де органічно поєднані і минуле, і сьогодення, і майбутнє.
Сьогодні Лебединський міський художній музей – це вісім прекрасних залів та понад 2400 творів мистецтва. Сам музей є, по-суті, унікальним явищем для сучасної України. Із 58 художніх музеїв України, лише 2 музеї знаходяться у містах із населенням менше 40 тисяч осіб, зокрема, і Лебединський міський художній музей, що з 2008 року носить ім’я свого засновника – Бориса Кузьмича Руднєва (1879-1944).
Його колекція є однією із найбільш цінних зібрань Слобожанщини, і включає колекцію старовинного українського іконопису, художні меблі стилів рококо, класицизм, ампір та модерн (XVIII – поч. ХХ ст.), цінне зібрання скульптури, порцеляну Волокитинської фарфорової мануфактури (сер. ХІХ ст.), унікальні зразки українських портретів – парсун ХVIII ст., твори українських та російських художників ХІХ – початку ХХ ст.: С.І. Васильківського, І.С. Їжакевича, С.І. Світославського, В.М. Максимова, К.А. Савицького, В.Д. Полєнова, Г.Г. Мясоєдова, В.О. Сєрова та ін. Родзинкою колекції є роботи талановитої творчої династії Кричевських, коріння якої походить з Лебединщини – Василя і Федора Григоровичів, Миколи та Василя Васильовичів, Олени Євгеніївни та Катерини Василівни Кричевської-Росандіч.
«Саме створення належних умов для збереження цієї колекції і є головним заданням не лише художнього музею, а і міської влади», – наголосив директор музею Андрій Гєльмінтінов. Проте, ускладнює завдання те, що художній музей знаходиться в будівлі 1912 року побудови. Останній капітальний ремонт якої проводився у 1974 році (45 років тому). Тож, для вирішення найбільш нагальних проблем, у березні 2017 року була розроблена «Програма розвитку Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва на 2017-2019 роки», затверджена дев’ятнадцятою сесією Лебединської міської ради сьомого скликання від 29.03.2017 № 342-МР. Зміни до програми вносилися у 2017 та 2018 році. В рамках цієї програми за останні 2,5 роки проведено:
- реконструкцію системи газопостачання нежитлового приміщення (музей) за адресою: Сумська область, м. Лебедин, пл. Волі, 17. Період виконання 2018-2019 роки. Зокрема, проведено повну заміну застарілого газового обладнання. Це 2 котли «Мотор Січ» АКГВ-23 (потужністю 18,6 кВт, КПД – 80%, 1992 року випуску), вузла обліку газу, газопроводів, тощо. Замість них були встановлені 2 сучасних котли «Житомир» КС-Г-030СН (31,4 кВт та КПД 95% кожен), лічильник газу Elster, змонтовано радіотермінал iMod та встановлено GPRS-модем для автоматичної передачі даних, встановлено циркулярний електронасос (не було до цього), задвижки та додаткові крани. Вартість робіт склала: 76 221,54 грн. В рамках робіт по реконструкції, було демонтовано поріг із труб (на вході до музею), через який 30 років перечіпалися мало не всі відвідувачі художнього музею;
- виготовлений та встановлений новий вхідний блок дверей до художнього музею – 25 600,0 гривень (двері металеві, ковані, вага понад 380 кг);
- встановлені 8 енергоефективних метало-пластикових вікон (зали №6,7,8, вестибюль, методичний кабінет та бібліотека-архів);
- замінено пульт охорони художнього музею – 5,6 тис. грн.;
- придбано осушувач повітря – 7,5 тис. грн.;
- придбано 1 ноутбук та 2 персональні комп’ютери – 14,8 тис. грн.;
- замінено лампи розжарювання на економні світло-діоди (32 лампи із 40).
У рамках проведення святкових заходів до 100-річчя Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва, музеєм було підготовлено та видано Альбом. Альбом – перше за 100 років видання підготовлене і видане музеєм (до цього було набір листівок – 75-річчя та буклет на 90-річчя). Альбом має В5 формат (175 х 245 мм) та складається із 132 сторінок. Окрім історії музею, в альбомі представлені найбільш цінні його експонати. Віддрукований Альбом «Видавничим будинком «Еллада» (м. Суми), тираж – 100 примірників.
Художнім музеєм також відновлено практику здійснення наукової роботи. Зокрема, у 2018 році, були проведені перші, після 30-річної перерви наукові читання, присвячені 100-річчю музею. Тема наукових читань: «Становлення музейної справи на Сумщині» (14 доповідачів). Наступні наукові читання відбудуться вже 06 вересня 2019 року, і присвячені 140-річчю останнього володаря Михайлівки Капніста Олексія Васильовича (1879-1958). Тема читань: «Капністи: мистецьке коло козацького роду».
Слід також відзначити, що у рамках заходів популяризації художнього музею створено інтернет-сайт Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва – http://artmuseum.lebedyn.org/ Посилання на сайт знаходиться на офіційному сайті Лебединської міської ради, а також у соціальних мережах. На сайті публікується інформація про виставки, мистецькі заходи, історико-краєзнавча інформація про місто Лебедин і його околиці, інформація, що стосується колекції та творів мистецтва. За 2 роки, що діє сайт, там розміщено понад 500 статей. Інформація стосовно музейних заходів оприлюднюється також у місцевих та регіональних друкованих ЗМІ та в ефірі телебачення.
Успішною є також виставкова діяльність. Значно збільшилася не лише кількість виставок, а й їх рівень та цінність експонованих творів. Посилилася міжмузейна взаємодія. Вперше за 10-15 років в Лебедині були представлені виставки із колекції Сумського обласного художнього музею ім. Никанора Онацького, Національного музею українського гончарства в Опішні, Сумського училища культури і мистецтв імені Бортнянського тощо.
Фактично відновлена реставраційна робота творів мистецтва із художнього музею. Зокрема, після 31-річної перерви налагоджена співпраця з Національним науково-дослідним реставраційним центром у м. Києві, а також їх Харківським філіалом. В рамках співпраці в Реставраційним центром у 2018 році на базі художнього музею відреставровані 32 живописні роботи (286 годин роботи 4-х реставраторів). Зокрема, також були реставровані із заміною підрамників живописні роботи Семена Прохорова (160х210 см кожна) «Гурток червоного хреста» (1936) та «П’ятихвилинка у панчишному цеху» (1937). Кошти на реставрацію цих двох останніх робіт виділені із депутатського фонду В.Г. Чалого.
Також на базі Реставраційного центру проведена реставрація твору Федора Кричевського «Дівчинка у блакитному» (1900) та Миколи Глущенка «Жнива» (1947), які потребували реставраційних заходів «в умовах реставраційного центру». Після реставрації роботи повернулися до художнього музею. На сьогодні в Реставраційному центрі (м.Київ) перебуває 4 живописні твори (XVIII – ХІХ століття), в Харківському філіалі – 7 графічних творів, в Сумській реставраційній майстерні – 1 скульптура. Всього, за останні 1,5 роки або вже відреставровані, або перебувають на завершальній стадії реставрації 49 творів мистецтва із колекції художнього музею.
Слід також відзначити, що в 2019 році на відреставровані твори Семена Прохорова (160х210 см) були виготовлені нові різьблені рами із ясеня. Вага кожної – понад 30 кг. Вартість рам склала – 6,0 тис. грн.
Разом з тим, невирішеними проблемами залишаються: вкрай зношений стан будівлі музею, що потребує капітального ремонту, посилення заходів безпеки (облаштування системи відеонагляду; встановлення на фасадних вікнах музею металевих розсувних грат (решіток); облаштування паркану за музеєм; обмеження руху вантажного транспорту між музеєм та бідівлею РАГСу; оновлення музейних меблів та оргтехніки, тощо.