Туристична карта Сумщини поповнилася новою локацією. Цього разу, це «Урочище Бурлюк» – на місці давно зниклого хутора Семиротівка Рябушківської сільської ради Лебединського району. І хоч, назва безіменного урочища – не офіційна, всі звернення до сільської ради про його найменування зі сторони громадськості Лебедина, Сумської області, мистецтвознавців, науковців та дослідників творчості Бурлюка, залишилися без відповіді, – назва «Урочище Бурлюк» поступово набирає все більшого поширення.
Кілька днів тому сумська туристична агенція VseSvoe (VseSvoe@VseSvoeSumy) анонсувала перший туристичний маршрут до Урочища Бурлюк, а 9 липня 2019 року – в день народження Давида Бурлюка за старим (Григоріанським) календарем, в Урочищі було встановлено Мальтійський хрест, що стало одним із етапів виставки-футоподорожі «Мальтси-Лебурбу», що того ж дня відкрилася в Лебединському міському художньому музеї ім. Б.К. Руднєва.
Встановлення Мальтійського хреста стало заключним етапом футомандрівки, що розпочалася місяць тому з екзотичної країни – Мальта, що в Середземному морі. За Мальтою був острів Сицилія (Італія), де на діючому вулкані Етна було встановлено орієнтир до Урочища Бурлюк (на Лебединщині) та «Бурлючого скарбу», закопаного в Урочищі на початку червня 2019 року. Від Сицилії естафету прийняв Лебедин, а завершилася мандрівка в самому Урочищі Бурлюк, що стало і початком і кінцем тривалої подорожі. Мальтійський хрест був встановлений на місці народження одного із основоположників українського та російського футуризму – Давида Бурлюка, як символ історичної віхи на 110- річному шляху розвитку футуризму.
Участь у церемонії встановленні Хреста взяли сумські митці Сергій Гуцан, Костянтин Аленінський, Володимир Аленінський, а також міський голова Лебедина Олександр Бакликов, директор Лебединського художнього музею Андрій Гєльмінтінов, спеціаліст міського відділу культури з питань розвитку туризму Валентина Знаменщикова, голова громадської організації «Мистецька платформа Лебедина» Іван Мальцев та голова місцевого радіоклубу Сергій Демченко.
Художній музей
Довідково
Давид Давидович Бурлюк (9(21) липня) 1882 – 15 січня 1967): український і російський художник-футурист, поет, теоретик мистецтва, літературний і художній критик, видавець.
Народився на хуторі Семиротівщина (Семиротівка) поблизу села Рябушки Лебединського повіту Харківського намісництва, згодом губернії. У своїх «Спогадах… » він писав: «… З боку батькового – ми українські козаки, нащадки запорожців. Наше вуличне прізвисько «Писарчуки», ми були писарями Запорозького війська. Батько писав вірші по-російськи й по-українськи, але рідною мовою мало. З усіх письменників я Гоголя знав краще всіх, завчивши з нього силу-силенну уривків на пам’ять. Тараса Шевченка українською мовою читав нам, звичайно, батько. Читання «Петруся» завжди закінчувалося слізьми. 1915-го я намалював картину «Святослав», стиль старовинного українського живопису. Мій колорит глибоко національний. Жовто-гарячі, зелено-жовті, червоні, сині тони б’ють ніагарами з-під мого пензля…» За його спогадами, в родовому гнізді Бурлюків – у Семиротівці (Урочище Бурлюк) він виконав перший свій малюнок з натури – портрет своєї сестри Людмили.
Сьогодні хутора Семиротівки не існує. Остання хата цього чималого хутора зникла, кажуть, року дев’яностого. У Семиротівщину, так і не підвели електрики, не було й інших цивілізаційних благ. Вважається, що так радянська влада вiддячила селянам, які не схотіли вступати до колгоспу. Семиротівка щезла з лиця землі. Лише залишки старого кладовища, фундамент, що заріс травою, та кущі хрону свідчать, що тут жили люди. Проте, тут народився славетний художник-футурист Бурлюк, чиїм ім’ям сьогодні і називається це Урочище.