Можливо, не всі помітили, але в травні 2019 року виповнилося 140 років від дня народження знаного музейного працівника, засновника та першого директора Лебединського художнього музею Бориса Кузьмича Руднєва (1879-1944). А беручи до уваги масштаб його діянь, а також спадок, який Руднєв залишив Лебедину та наступним поколінням його мешканців, це визначна подія не лише для музейних працівників, а й для міста загалом.
Вшанувати пам’ять цієї світлої людини, 29 травня до музею прибули історики та краєзнавці, представники міської культури та члени громадської організації «Мистецька платформа Лебедина» (керівник – Іван Мальцев). Адже Борис Руднєв, зазначають вони, відомий не тільки як засновник та перший очільник музею, а й як науковий та громадський діяч, більша частина життя якого пройшла саме у Лебедині.
Для лебединських науковців та істориків постать Бориса Руднєва, справді, непересічна, акцентує модератор «круглого столу» – науковий співробітник Алла Подвезько.
Життєвий шлях Бориса Кузьмича Руднєва, здавалося б, починав складатись так, що звікувати вік мав би з технікою. Народився 15 (27) травня 1879 року в сім’ї банківського працівника Кузьми Руднєва в індустріальному Харкові. Закінчив там реальне училище, де основна увага приділялася точним наукам. Вступив до Технологічного інституту, де отримав звання інженера-технолога. І йшов би далі цією стежкою, якби не любов до мистецтва. Початок тому поклало відвідування у 1907–1912 рр. художньої студії «Голуба лілія», яку очолював його товариш Євген Агафонов (учень Іллі Рєпіна). Студія приваблювала не тільки художників, але й молодих поетів, мистецтвознавців. Там Руднєв брав приватні уроки малювання. Зараз у колекції Лебединського художнього музею зберігаються його мініатюрні живописні етюди «Засніжений хутір», «Хутір влітку», акварель «Біля річки», інші.
Окрім цього, з 1910 по травень 1918 року Руднєв працював асистент–фотографом в музеї красних мистецтв і старожитностей при Харківському університеті. 1918 року він перебрався до своєї сестри в Лебедин. Вихований на добрі, повазі до праці та любові до пам’яток мистецтва Руднєв не міг спокійно спостерігати за грабунком та нищенням панських маєтків, тож разом з Юрієм Базавлуком, людиною також освіченою – почав рятувати все, що можливо у покинутих господарями поміщицьких маєтках Лебединського повіту (графів Капністів у Михайлівці, Анненкових у Бобровому, Красовських у Куличці, Бразолів у Рябушках, Хрущових у Лихвиному). Це і поклало основу колекції художнього музею, створеного у листопаді 1918 року.
Проте, як часто буває, створивши музей у вихорі кривавих подій 1918 року, сформувавши його колекцію та зберігши музей під час окупації Лебедина (жовтень 1941 – 19 серпня 1943 року), Руднєв наприкінці життя замість слави і матеріальної винагороди за нелегку працю на ниві створення одного з перших музеїв Сумщини, змушений був постійно виправдовуватися за те, що не знищив музей (як того хотіли деякі можновладці), а залишився в Лебедині і зберіг його. Це, звісно, підірвало здоров’я вже і без того хворого директора, і наступного року – 11 грудня, Борис Кузьмич помер.
Проте, пам’ять про Руднєва продовжує жити, а музей – працювати зустрівши минулого року свій 100-річний ювілей. Проте, Руднєв – це не лише засновник художнього музею. Це людина – ініціатор зібрання унікальної мистецько-краєзнавчої колекції. І спадщина, що ним зібрана у 1918-1944 роках до цього часу є актуальною і базоджерельною для сучасних дослідників.
Кожного року в музеї відкривають все нові й нові факти в біографії Бориса Руднєва. Безцінним джерелом для вивчення його біографії є його спогади, щоденники, листи, сімейні фотографії, а також живописні й графічні твори Руднєва, що були представлені учасникам «круглого столу» у вигляді виставки «Борис Руднєв: життя присвячене музею».
Всі матеріали досліджень, а також щоденники Руднєва опубліковані на сайті художнього музею – http://artmuseum.lebedyn.org/, де кожен має змогу з ними ознайомитися.
Завершився «круглий стіл» до 140-річчя Бориса Руднєва концертною програмою на піаніно, у виконанні викладача Лебединської дитячої школи мистецтв Олега Балабана та оглядовою екскурсією по художньому музею.
Цього ж дня музейні працівники та члени громадської організації «Мистецька платформа Лебедина» поклали квіти на могилу Бориса Руднєва на Мироносицькому кладовищі в Лебедині.
Художній музей