Декларувати свої доходи — це конституційний обов’язок громадян (ч. 2 ст. 67 Конституції України).
Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – Кодекс) громадян, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) розподіляються на дві категорії: осіб, які зобов’язані подавати річну декларацію, та осіб, які мають право подати декларацію добровільно.
З 01 січня 2018 року застосовується нова форма декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 556, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 липня 2017 року за № 821/30689 (далі – Наказ № 556). Наказом № 556 впроваджено зміни законодавства щодо:
реалізації права фізичними особами – підприємцям (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних із провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат;
визначення останнього базового податкового (звітного) періоду для фізичних осіб – підприємців, якими проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності;
реалізації права на сплату сум податкового зобов’язання, нарахованого на суму боргу, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов’язання.
Враховуючи вищезазначені зміни, в податковій декларації передбачено внесення відомостей до категорії платників (рядок 8 декларації) щодо осіб, які припинили підприємницьку діяльність протягом звітного (податкового) року, шляхом зазначення позначки «V» та визначення дати прийняття рішення про припинення. Такі декларації є ліквідаційними для даної категорії платників податків. Слід зазначити, що цю позначку повинні зазначати лише особи, які прийняли рішення про припинення у звітному (податковому) році, тобто дата прийняття такого рішення для декларацій за 2018 рік не повинна бути менше ніж 01.01.2017 та більше ніж 31.12.2017.
Додаток Ф2 декларації доповнено окремим розділом (розділ ІІ), в якому відображається інформація щодо амортизаційних відрахувань. При цьому відрахування відображаються окремо для кожної з груп 1 – 4, загальна сума яких відображається у розділі І додатку Ф2 декларації в даних документально понесених витрат.
Розділ ІІ декларації доповнено рядком 10.9.1, в якому відображається дохід та податкові зобов’язання, які розстрочуються платником податків відповідно до абзацу другого та третього п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу. Разом з тим, платник податків разом з декларацією повинен надати заяву довільної форми, про що здійснюється відмітка у розділі «Доповнення до податкової декларації (подається відповідно до підпункту “д” 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу)» декларації.
Граничні строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи:
для фізичних осіб – підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року)
Важливо! У разі якщо фізична особа – підприємець (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, такі доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи зазначаються в річній податковій декларації, що подається
для фізичних осіб – підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Важливо! У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
для громадян і осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, та які зобов’язані подати декларації – до 01 травня року, що настає за звітним;
Важливо! Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 Кодексу).
для громадян, які мають право на податкову знижку – по 31 грудня (включно) наступного за звітним податкового року;
для платників податку – резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, – не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.
Граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Кодексу платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.
Разом з тим, п. 179.7 ст. 179 Кодексу передбачено, що фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи.
Отже, граничні строки сплати податкових зобов’язань, зазначених у податковій декларації про майновий стан і доходи, поданої за результатами 2017 року:
для фізичних осіб – підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – 19 лютого 2018 року;
для фізичних осіб, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), – протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання декларації;
для фізичних осіб, що не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність – 31 липня 2018.
Підпунктом 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 Кодексу фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розділу IV Кодексу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету:
а) у разі коли така фізична особа є податковим агентом, зокрема фізична особа – підприємець або особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, – за місцем реєстрації у контролюючих органах;
б) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам – за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв);
в) в інших випадках – за її податковою адресою.
Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на офіційному веб-порталі ДФС в рубриці «Бюджетні рахунки» (sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki).