В історії українського народу є періоди, дати, які є вирішальними і доленосними в його житті. Їх чимало, але однією з останніх та найбільш трагічних є День пам’яті Героїв Небесної Сотні, коли за краще життя для України, проливали кров патріоти. І ми повинні пам’ятати і не забувати ці героїчні сторінки. Адже хто не знає минулого, той не вартий майбутнього…
20 лютого 2018 року в Лебединському художньому музеї відбувся вечір пам’яті, учасники якого з згадали подвиг Героїв Небесної Сотні та українців, хто віддав своє життя за кращу долю України.
«Це скорботні дні для нас, тому ми сьогодні вшановуємо людей, які віддали своє життя за нашу державу», – каже ведуча заходу Тетяна Химич.
Почуття скорботи, жалю за загиблими, тривога за майбутнє країни — об’єднали студентів Лебединського медичного училища ім. проф. М.І. Сітенка та учнів Лебединської СШ №7 в єдиний організм, який дихав, співпереживав, плакав, гаряче плескав у долоні та завмирав, напружено вслухаючись у рядки вірша Богдана Пісного «Горить свіча і пам’яті сльоза, Додолу з неї краплями стікає» у виконанні учнів 3-го «а» класу СШ №7 Анни Кірєєвої та Насті Вельбойс(класний керівник – Світлана Вакуленко).
Емоційного співпереживання додавали фотосвітлини лебединського фотографа Сергія Усенка, експоновані у другому залі музею, що ілюстрували події: з перших днів Майдану і до поховання Героїв Небесної Сотні. На цих фото Майдан поставав різними гранями, повертав присутніх у ті трагічні дні, змушуючи наново їх переживати.
Звучали вірші про боротьбу, Небесну Сотню, війну, Майдан, сповнені почуттям незламності та юнацької безкомпромісності у виконанні Крістіни Пархоменко та пісні під гітару у виконанні солістки міського центру культури і дозвілля Олени Листопад.
По завершенню заходу присутні переглянули фотосвітлини з історії буремних подій Майдану під час Революції Гідності.
Художній музей