12 лютого, або 30 січня за старим стилем, православний світ відзначає соборне свято Трьох святителів. В цей день вшановується пам’ять трьох визначних ієрархів та проповідників християнської церкви східного обряду, а саме Василя Великого, Григорія Богослова та Івана Золотоустого.
Вони жили в 4-му столітті саме в той час, коли християнство стало офіційною релігією в Римській імперії. Головною заслугою цих трьох визначних людей було роз’яснення базових догм християнської віри, що були прийняті на Нікейському соборі, а саме про Святу Трійцю, Христове Божество та Пресвяту Євхаристію. За ці заслуги церква називає їх рівноапостольними, органами Святого Духа, колонами Церкви та вселенськими вчителями.
Всі троє святителів були родом з Малої Азії, що в сучасній Турції. Святі Василій та Григорій походили з Каппадокії, і були в житті друзями та однолітками, а святий Іван Золотоустий походив з Антіохії та був на 20-ть років молодшим.
Традиція святкування Собору трьох святителів з’явилася в 2-й половині 11-го століття, після того, як три ієрархи явилися Євхаїтському єпископу Іоану і наказали йому негайно припинити суперечку про переваги чи недоліки вчень кожного з них. Вони наголосили єпископу, що всі вчення спрямовані, перш за все, на благо віри та Христової Церкви.
З тих пір церковні суперечки про вагу вкладу кожного з святителів в розвиток християнства припинилися, а всі три ієрархи були оголошені рівними перед Богом.
Основне значення свята полягає в тому, щоб показати віруючим що соборність та взаємне служіння одне одному є засадничими принципами християнської віри. Вчення наголошує, що перед Богом всі рівні та немає головний та підлеглих а також більш чи менш важливих людей.
Собор трьох святителів
