ПОРТРЕТ ОЛЕКСАНДРА ІВАНЕНКА (1810)
Молінарі Олександр (1772-1831 р.)
Розмір: 30,0 х 23,5 см
Папір на картоні, соус, пастель
В колекції: до 1937 року
В історію мистецтва Олександр Молінарі ввійшов, насамперед, як майстер мініатюрних портретів на слоновій кістці. Крім того, він належить до числа художників, зусиллями яких графічний портрет став на початку XIX століття самостійним різновидом портретного жанру.
Молінарі – німецький художник-портретист італійського походження залишив великий художній спадок у світовому мистецтві. Закінчивши Берлінську Академію мистецтв, змушений переїжджати з однієї країни в іншу, оскільки, деякий час його не визнавали. Перебравшись в 1806 році в Росію, він став одним із найулюбленіших митців російської аристократії, яка називала Молінарі «превосходным художником портретистом в миниатюре, маслом и пастелью». Він писав портрети царської родини, представників петербурзької та московської знаті в різних техніках живопису та графіки.
Романтик за світовідчуттям, він захоплювався пошуком ідеальної піднесеної краси, де ідеал часто переважав над реальним прототипом, тому багато його портретів, особливо жіночих, умовні, а моделі не мають індивідуальності. В чоловічих зображеннях художник був більш розкутий і вільний, про що свідчить його «Портрет Олександра Андрійовича Іваненка» – нащадка Павла Полуботка, дворянина, статського радника, власника с. Михайлівка, предводителя дворянства Лебединського повіту, великого естета та мецената.
Виконаний, як «камерний», портрет Іваненка невеликий за розмірами, що зближує героя і глядача. На портреті художник прагнув передати не тільки характерні особливості зовнішності, але й суперечливий внутрішній світ моделі. Точність спостереження поєднується в його роботі з прагненням затвердити духовне благородство портретованого.
Портрет написаний в характерній для Молінарі манері: умовне світло-сіре тло, що добре контрастує з ідеальною тонкою і легкою обробкою поясної фігури портретованого. Особливо легкі, ледве вловимі штрихи покладені майстром на обличчя – і це робить його світлим, чистим, м’яким за виконанням. Тіні немов линуть по відкритому, довірливому, осяяному поетичним почуттям обличчю.
Олександр Молінарі створював блискучі із захопленням написані портрети. Не випадково, в 1905 році «Портрет Олександра Андрійовича Іваненка» із картинної галереї Капністів експонувався на виставці історичного портрету в Таврійському палаці у Санкт-Петербурзі.
Своєю творчістю Молінарі-графік знищив грань між класичним малюнком і живописом, показавши розмаїття можливостей портретного жанру.
Значення Молінарі в історії портретного жанру полягає, перш за все у тому, що йому вдалося помітити у своїх сучасниках щось, властиве їм усім – неповторні прикмети часу, який одержав назву «епоха романтизму». І в пушкінські часи, і в наші дні картини цього художника цінувалися і цінуються дуже високо.
Ближче познайомитися з «Портретом Олександра Іваненка» роботи Молінарі можна у другому залі Лебединського міського художнього музею ім. Б. К. Руднєва. Музей знаходиться за адресою: м. Лебедин, пл. Волі, 17, тел. 2-18-81. Сайт музею – http://artmuseum.lebedyn.org/
Художній музей