ЯЛИНИ (1888 р.)
Менк Володимир Карлович (1856-1920)
Розмір: 85 х 67,5 см
Полотно, олія
В колекції: до 1937 року
Володимир Менк один із тих художників, які ще при житті створили собі ім’я. Навчався у Петербурзькій Академії Мистецтв, брав активну участь у виставках передвижників. Із кінця 1880 – х років жив і працював у Києві, де викладав у жіночий гімназії та Київському художньому училищі.
Великий вплив на формування В.К. Менка, як художника, справив І. Шишкін. Ще під час навчання в Академії, художник–початківець познайомився із цим майстром пейзажу. І з того часу на все життя захопився творчістю великого пейзажиста. У листі до Шишкіна Менк писав: «Скажу правду, до знайомства з Вами я любив природу несвідомо, і тільки коли побачив Ваші перші картини й малюнки, тільки тоді я зрозумів, що понад усе люблю в живописі – пейзаж».
У своїх пейзажах В.К. Менк відтворював природу, яку дуже любив і добре відчував. Це якнайкраще видно в його майстерно написаним пейзажі «Ялини», що сьогодні зберігається у колекції лебединського художнього музею.
Як і у більшості робіт 1880-х років, на картині простежується певна стилістична, технічна, і звісно, тематична спільність з творами його улюбленого вчителя – Івана Шишкіна. У цій роботі Менк виступає в ролі його послідовника. Він уміло і детально показує життя лісу. Крім того художник використовує властивий лісовим пейзажам Шишкіна композиційний прийом, зрізаючи рамою верхівки дерев, чим досягає враження, що дерева великі й величні.
«Ялини» – це, певною мірою, ліричний або настроєвий пейзаж, на якому зображений куточок хвойного лісу. Весь передній план займають високі та стрункі ялини, крізь які пробиваються рідкі промені сонця. На картинах Менка, ліс – це цілий світ, наповнений життям. Мешканці лісу не завжди показуються на очі гостям, але їхня присутність відчувається скрізь. Внизу на засипаній хвоєю землі старі пеньки та розкидане гілля. Зліва, немов зненацька, опинилась серед ялин берізка. У просвітах між стовбурами дерев видніється залитий сонячним світлом луг. А ще далі, на горизонті – лісовий масив. Крізь мереживо хвойних гілок місцями просвічує небо. Справжньою цінністю твору є прекрасно виражений стан природи. Відчувається міць вікових дерев і сонячне світло як би боязко заглядає в цей ліс.
Пейзаж вирізняє академічна манера письма, явні елементи пленеру, тобто відтворення змін у природі під впливом сонячного світла й атмосфери. При його спогляданні глядача охоплює відчуття спокою й упевненості в непорушності й вічності світу, у красі рідної землі. Полотно художника вражає тонким відчуттям краси природи і високою майстерністю виконання.
Живопису митця притаманні міцність, свіжість, цільність сприйняття натури, особливе розуміння можливостей кольору. Менк давно увійшов до когорти класиків українського образотворчого мистецтва і своєю творчістю продовжив традиції видатних пейзажистів, відтворюючи світ щедрої і неповторної природи.
Тонка гармонія кольору, максимальна простота і лаконічність – так можна охарактеризувати творчість художника. Його стиль – реалізм, але не сухий бездумний. Реалізм легко оповитий ліризмом, без нахилу до фантазії чи до штучного прикрашування змальованого світу. Його мистецька творчість своєю щирістю і серйозністю, без сумніву заслуговує на високе признання. Володимира Менка з упевненістю можна назвати творцем лірико – епічного пейзажу в українському живописі.
Ближче познайомитися із роботою Володимира Карловича Менка «Ялини» можна у третьому залі художнього музею. Лебединський міський художній музей ім. Б. К. Руднєва знаходиться за адресою: м. Лебедин, пл. Волі, 17, тел. 2-18-81.
Художній музей
Цікавий факт: з Володимира Менка І. Рєпін писав етюд для своєї картини «Іван Грозний та його син Іван». Рєпін уявляв царевича Івана як молодого світловолосого чоловіка, яким був Менк, проте у кінцевому варіанті картини моделлю для Івана став відомий тоді письменник В.М. Гаршин.