ДІВЧИНКА У БЛАКТНОМУ (1900 р.)
Кричевський Федір Григорович (1879-1947)
Розмір: 140х75см
Полотно, олія
В колекції: з 1960 року
Ось уже понад століття творчість Федора Кричевського збуджує почуття людей, закликаючи їх до дії, до піднесення духу, усвідомлення власної гідності, усвідомлення себе українцем. Художня спадщина митця становить більше тисячі творів, один із яких – «Дівчинка у блакитному» зберігається на його малій Батьківщині – в місті Лебедині.
Надзвичайна працездатність і могутній талант майстра найпотужніше виявили себе на початку ХХ століття, а його живописна творчість стала вагомою сторінкою в українському мистецтві модерну. Мистецтво в його класичному вимірі було збагачено Кричевським витонченним трактуванням площинно-лінійної ритміки і гармонії наближених кольорів.
Та при всьому цьому, полотно «Дівчинка у блакитному» вирізняється із звичного ряду його робіт. Виконана у ранній період творчості Кричевського, вона ще несе на собі відчутний вплив інших ідей, характерних для перелому XIX-XX століття. В ній Кричевський проявив себе скоріше, як художник-імпресіоніст, використовуючи знайому йому техніку великого експресивного мазка.
Майстер зобразив на картині свою молодшу сестру – Марію Григорівну Кричевську (Абрамець), яка і передала її в дар музею. Одинадцятирічна дівчинка представлена на фоні зелені у довгій блакитній сукні із розпущеними каштановим волоссям. Білий широкополий капелюх обрамляє контури обличчя. Чорна нитка намиста додає елементи контрасту до світло-блакитних тонів вбрання. В руках Марія тримає два довгих пера павича, що в ті часи використовувалися не лише, як елементи декору, а й як оберіг від негативної енергії.
Кожна деталь на полотні знаходиться на своєму місці, створюючи гармонію образу та відчуття. Кричевський не прописує скрупульозно всі деталі, проте, картина досить конкретна.
Полотно відрізняється багатством кольорової палітри. На ній ми бачимо величезний спектр відтінків блакитного, зеленого і білого кольорів. Художник зумів майстерно передати фактуру сукні маленької дівчинки, а саму її зобразив таким чином, ніби вона ось-ось зробить крок і зійде з полотна.
Картина наповнена м’якими, але соковитими кольорами, гра світла і тіні заворожує і змушує звернути на себе особливу увагу. Тіні мають легку текстуру, кольори тканини рефлектують на них і поступово плавно переходять одні в інші. Картина насичена незвичайною творчою атмосферою. Постава дівчинки захоплює глядача, вражає своєю витонченістю.
Задній план написаний так само, як і передній, він не виділяється із загального настрою картини і служить природним фоном для головної дійової особи. У ньому ми можемо розрізнити дерева квіти й іншу зеленіючу рослинність. На картині присутні кілька яскравих плям – червоні лілії, але в основному переважають різні відтінки зеленого кольору.
Протягом довгого часу творчість Федора Кричевського залишалося на межі розуміння і не завжди знаходила належного відгуку в професійному середовищі, особливо в радянські часи. Але з часом його полотна не просто почали високо цінуватися – вони стали зразками новаторського напрямку в мистецтві, прикладами свіжого, оригінального зображення дійсності.
Ближче познайомитися з творчістю родини Кричевських можна у 7-му залі Лебединського міського художнього музею, що знаходиться за адресою: м. Лебедин, пл. Волі, 17, тел. 2-18-81.
Художній музей