ЖНИВА (1947 р.)
Глущенко Микола Петрович (1901-1977)
Розмір: 69,5 – 99,5 см
Полотно, олійні фарби
В колекції : з 1949 року
Ноти соціальної ейфорії завжди були відчутні в радянській дійсності, незважаючи на напівголодні колгоспи, кризу після «розкулачення» села та післявоєнну розруху. Мрія про світлий шлях і близьке щасливе завтра пояснює лірико-романтичну тональність творів, присвячених темі радянського села.
Середина 1940-х років… ворог вигнаний з України і радянський колгоспник – знову господар своєї землі, де може вільно працювати і творити своє майбутнє. Ця думка стала лейтмотивом багатьох післявоєнних творів.
Темі післявоєнного українського села присвячені й «Жнива» Миколи Глущенка, де автор вдало зміг передати атмосферу єднання людей під час спільної праці. Але «Жнива» показують глядачам не тільки непросту селянську працю, а й своєрідне єднання, гармонію людини і природи. Здається, що в картині передані і запахи свіжоскошеної пшениці та тепло ароматного вітру.
Сюжет картини не вибагливий. Перед нами безкрає пшеничне поле, де налитий стиглий колос, хилиться до землі, обіцяючи рясний урожай. Молоді жінки в’яжуть снопи золотої пшениці, чоловіки – працюють на косарках. Художник яскравими фарбами наголошує: дивіться, радійте багатому урожаю, золоту і аромату достиглої пшениці. Всі постаті зображені в живому русі, створюючи загальну картину натхненної праці. Вдалині, на горизонті безкрає поле майже зливається з небом, видніється вітряк та зелень дерев.
Та найбільше вражає в цій картині відчуття задоволення від збору урожаю та спільної праці. Вдало обраний сонячний, спокійний колорит додає пейзажу величавий настрій, навіваючи думки про безмежжя рідних українських полів.
Водночас це типовий витвір соціалістичного, а точніше – міфологічного реалізму. Ідилічність картини різко контрастує з датою її створення, яка збігається з датою страхітливого голодомору 1947 р.
Микола Петрович Глущенко – один з найвідоміших українських митців, неперевершений колорист і пейзажист, автор понад 10 тисяч живописних полотен. Проте, крім таланту живописця, Глущенко мав й інші таланти, про які світ дізнався набагато пізніше… Відомий радянський розвідник на прізвисько «Ярема», Микола Глущенко повідомив Сталіна про підготовку Німеччини до війни з СРСР задовго до Ріхарда Зорге, здобувши дані, вагу яких важко переоцінити. Був особисто знайомий з Пабло Пікассо та Анрі Матіссом, а його твори на виставках експонувалися поруч з картинами цих майстрів.
Цікавий факт стався з Глущенком у 1940 році, коли він організував проведення двох виставок німецького мистецтва у Москві та виставку народної творчості СРСР у Берліні. В останній день роботи виставку відвідало вище керівництво Третього Рейху, на чолі з міністром закордонних справ Ріббентропом. Рейхсміністр передав майстру високу оцінку його таланту від Гітлера і вручив йому подарунок – альбом власних акварельних малюнків німецького фюрера. Після знайомства з альбомом Сталіна та партійного керівництва, він зник в «надрах» Міністерства культури СРСР. До наших днів з усього альбому дійшла лише копія одного акварельного малюнка А.Гітлера.
На сьогодні, Глущенко вважається чи не найвідомішим художником радянського періоду. Особливо цінуються його ранні полотна. Роботи митця зберігаються у численних приватних колекціях і експонуються в багатьох музеях, як в Україні, так і Росії, Франції, Німеччині, США, Канаді.
Для Лебединського художнього музею честь мати у своїй колекції одразу дві роботи Миколи Глущенко – «Жнива» та «Літо», що експонуються у 5-му залі музею.
Лебединський міський художній музей знаходиться за адресою: м. Лебедин, пл. Волі, 17, тел. 2-18-81.
Художній музей