Мистецький проект «Art-простір» (частина #10)

ПОРТРЕТ ГРАФА КАПНІСТА (1910 р.)
Святенко Іван Микитович

Розмір: 74,5х57см
Полотно, олійні фарби
В колекції: 
до 1937  року

Поясний портрет графа Василя Капніста у 1910 році виконав харківський художник Іван Микитович Святенко, незадовго до смерті Василя Олексійовича. Художник зобразив графа в традиціях парадного портрету другої половини XIХ століття.

Портрет Капніста, це певною мірою спроба поєднання зовнішнього антуражу статусності та багатства внутрішнього світу. Високе соціальне становище графа підкреслюють численні нагороди та ордени. Проте, перед нами не тільки відображення статусності, ми також бачимо людину благородної зовнішності, заглиблену у свої думки. Портрет суворий і не буяє зайвими деталями. Головний акцент, художник робить на обличчі графа – відкритому, спокійному, яке виявляє природний розум і розважливість.

При першому погляді на портрет, увагу привертає оригінальна композиція, впевнена і велична поза чоловіка з незвичними бакенбардами та пишними вусами. Майстер представив нам вже давно не молодого, але надзвичайно харизматичного чоловіка в чверть-повороті. Ледь помітний нахил голови, впевнений жест руки, що стискає рукавичку, передають внутрішню силу і впевненість у собі. Проникливий погляд видає в зовнішньо спокійній людині – натуру зі сталевим характером.

Широка муарова стрічка червоного кольору, блиск позументів та численні ордени вносять в картину нотки парадності. На темному полотні мундиру, вишитого позолотою, сяють ордена Св. Олександра Невського, Св. Володимира (ІІ класу), Св. Анни, хрест Св. Георгія (ІІІ класу) та хрест за участь у Російсько-Турецькій війні 1877-1878 рр.

Фон картини дуже делікатний, ненав’язливий і вторинний. Він жодним чином не повинен відволікати увагу глядача від головної особи. При цьому, завдання фону – підкреслити психологічні риси та характер особи, створюючи відчуття урочистості та гармонії в рамках картини.

При детальному розгляді портрету стає очевидним, що перед нами неординарний пам’ятник історії і культури. Майстерність і вишукана техніка живопису підтверджують, що Святенко був блискучим портретистом. І це якнайкраще презентує портрет господаря Михайлівки.

Василь Капніст – граф, предводитель дворянства Харківської губернії та один із найбільших її землевласників. Серед іншого, Василь Олексійович – доводився онуком відомому російському літератору Василеві Васильовичу Капністу. Все життя він примножував сімейну колекцію творів мистецтва, яка сформувала основу колекції Лебединського художнього музею.

Одночасно із портретом Капніста, Святенку також був замовлений і портрет дружини Василя Олексійовича – Варвари Василівни (уродженої княжни Рєпніной), який нажаль не зберігся до нашого часу. Тривалий час цей портрет зберігався у жіночій гімназії (нині – Лебединська ЗОШ №1), якою опікувалася дружина графа. Скоріше за все портрет був знищений у 1930-х роках або згорів під час пожежі у школі в 1943 році.

При цьому доля портрету графа також не була простою. Дуже довго він ніс на собі численні сліди пошкодження і подряпини. Картина пережила кілька реставрацій, і після останньої, у 1987 році, зайняла своє місце у IV-му залі музею, де з нею можна детально ознайомитися.

Лебединський міський художній музей знаходиться за адресою: м. Лебедин, пл. Волі, 17, тел. 2-18-81.

Художній музей