Ми будемо вічно пам’ятати подвиг ветеранів Другої світової війни, які відстояли нашу Батьківщину у ті страшні роки. Але їх залишається все менше, вони йдуть від нас, забираючи з собою ту мужність, життєлюбство, силу волі, якої ми навчались у воєнного покоління.
На 94-му році життя перестало битися серце учасника Другої світової війни Сайка Павла Мусійовича.
Павло Мусійович народився 23 грудня 1923 року в м. Лебедині. В 1943 році добровольцем пішов на фронт. Був зарахований до учбового батальйону, по закінченні якого отримав військове звання сержант. В липні 1943 року приймав участь у боях на Курській дузі, як командир мінометного розрахунку 122-х мм міномету, приймав участь у боях за визволення України, в тому числі і Сумської області (пройшов Краснопільський, Сумський, Лебединський, Тростянецький і Охтирський р-ни) у складі 206-ї стрілецької дивізії 40—ї армії Воронежського фронту. Брав участь у форсуванні р. Дніпра (за що нагороджений медаллю «За отвагу»). Учасник боїв на Букринському плацдармі, приймав участь у визволенні Канева (зокрема Чернечої гори), а також у ліквідації Корсунь-Шевченківської групи військ німецької армії. Разом зі своєю дивізією з боями пройшов Молдову, Румунію, Угорщину, Чехословаччину і Австрію. В Австрії був поранений (отримав інвалідність ІІ групи), День Перемоги зустрів в одному з шпиталів Угорщини.
Був нагороджений орденами і медалями: медаль «За боевые заслуги» (1944 та 1945 рр.); медаль «За отвагу» (1943 р.); орден «Славы» III степени (1944 р.); орден «Отечественной войны» І степени (1945 р.); орден «За мужество» (1944 р.); медаль «За победу над Германией» (1945 р.) та близько 20-ти ювілейних медалей та нагород.
Павло Мусійович – автор книги «Лебединщина в іменах».
Висловлюємо глибоке співчуття рідним та близьким Сайка Павла Мусійовича.