КРІСЛО-ДУГА (з рукавичками)
Шутов Василь Петрович (1826-1887)
Розмір: 86х65,5х64,5 см
Дерево, різьблення
В колекції: з 1920-х рр.
Вже майже століття, увагу всіх відвідувачів Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва привертає унікальне дерев’яне крісло. Умовно, його називають «крісло-дуга з рукавичками».
Головна особливість чудо-крісла – не тільки його декоративний мотив, а особливе художнє рішення майстра. Спинка крісла виконана у формі підкови або кінського хомута з різьбленням по мотивам слов’янського орнаменту. Роль передніх ніжок у крісла виконують кінці дуги, задні ж ніжки – круглі (точені). Сидіння прикрашено наскрізним круговим візерунком у формі кілець та квітів. На сидінні також знаходиться пара великих дерев’яних рукавиць. Це, так званий, псевдо-руський стиль в декоративно-прикладному мистецтві, який був надзвичайно популярним в останні десятиліття XIX століття.
До музею крісло потрапило, ймовірно, під час націоналізації майна з поміщицьких садиб Лебединського повіту у 1918 – 1920 рр. Хоча господар цієї речі невідомий, автора цього крісла ми добре знаємо. Це майстер Василь Шутов.
Шутов Василь Петрович (1826-1887) – петербурзький мебляр, майстер різьби по дереву. Походив із заможної родини, але його батько швидко розорився, тому хлопчика віддали в учні до петербурзької столярної майстерні, де і виявилися його художні здібності. 8 років майбутній майстер відвідував школу малювання. У 27 років Шутов став власником власної столярної майстерні.
У 1870 році він представив кілька своїх виробів на Всеросійській виставці у Петербурзі, де отримав бронзову медаль. Найоригінальнішим із представлених робіт майстра стало крісло з атрибутами селянського побуту: спинка його вирішена як дуга із написом «Тихіше їдеш – далі будеш», підлокітники – в формі сокир, а на сидінні «лежали» залишені кимось різьблені рукавиці.
Популярність крісла була настільки велика, що його аналоги можна було зустріти, як у квартирах демократичної інтелігенції, так і в особняках родової аристократії. В тому числі, одне із крісел придбав для свого кабінету імператор Олександр ІІІ.
Крісло мало великий успіх, і автору було замовлено більше п’ятдесяти його повторень. Кожне із виготовлених майстром крісел отримувало нові деталі: батіг, уздечку, лапті, балалайку, змінювалася форма сидіння, з’являлися інші прислів’я на дузі: «Поспішиш – людей насмішиш», «Написано пером – не вирубати сокирою». Зустрічаються варіанти, в яких майстер вирізав на дузі замість прислів’я своє прізвище або орнамент.
Авторські копії крісла Шутова і його повторення іншими майстрами зустрічаються в кількох музейних зібраннях. В тому числі, на Сумщині ще є два таких крісла, одне зберігається у Путивльському краєзнавчому музеї, інше – в Сумському музеї А.П. Чехова.
Художній музей