МИСЛИВЕЦЬ
Фламандський художник (XVII ст.)
Розмір: 18х25 см
Дерево, олійні фарби
В колекції: з 25.11.1938
Класичне мистецтво, на відміну від сучасних авангардних течій, завжди підкоряло серця глядачів. Одне з найяскравіших і насичених вражень залишається у будь-кого, хто зіткнувся з творчістю ранніх нідерландських (фламандських) художників.
Фламандський живопис, який у XVII столітті переживав свій «золотий вік», відрізнявся не лише реалізмом і контрастністю, а й точністю у спостереженні явищ природи, які часто реалізовувалися у сюжетах. На відміну від Голландії з її культом «портрету», в живописному мистецтві Фландрії, а пізніше Бельгії, домінуючим становиться пейзаж та натюрморт. Часто майстри поєднували кілька жанрів на одній картині, зображуючи жанрові сцени побутового життя чи полювання на фоні пейзажу. Такі картини, у той час, коштували значно дорожче, ніж просто пейзаж, і користувалися високим попитом.
Однією із таких робіт і є «Мисливець»… Очевидно, що майстер витратив чимало часу намагаючись максимально точно передати позу мисливця, його жести, а також положення здобичі. Олень та дичина, що лежать на передньому фоні, придають сцені натуральності. Модуляція вишуканих і надзвичайно тонких світлових ефектів на обличчі та одязі мисливця сплітають сюжетну лінію переднього плану цієї картини, так же, як темне дерево із густою кроною завершує побудову заднього фону.
Як і на роботах інших фламандських майстрів, така рухливість світла вражає не лише своєю глибиною, а й увагою до деталей.
Надзвичайно цікава історія походження цієї картини. Вона не місцева, а надійшла до Лебединського музею 29 листопада 1938 року із Московського Державного музею ім. А.С. Пушкіна (колишній Музей образотворчих мистецтв Олександра ІІІ), в рамках процесу обміну полотнами між музеями.
Хоча, автор картини не ідентифікований, на картині є нерозбірливий підпис чорною фарбою (у правому нижньому кутку). На обороті є підпис «Покровское-Стрешнево».
Архітектурно-парковий ансамбль (у північно-західному окрузі Москви) «Покровское-Стрешнево» – це родовий маєток дворянської родини Стрешєвих (Стрешневих), що возвисився у XVII столітті після браку Євдокії Стрешєвої із царем Михайлом Федоровичем – родоначальником династії Романових. Проте, стверджувати, що полотно «Мисливець» потрапило в лебединський музей саме із цього маєтку не можливо, так як у XVIII-XIX століттях величезна територія маєтку кілька разів ділилася, а частини продавалися представникам інших впливових династій.
Самостійно провести ідентифікацію підпису майстра на полотні, художній музей змоги не має. Але є надія, що з часом та розвитком інформаційних технологій та засобів комунікації між музеями – це стане можливим.
Полегшить ідентифікацію роботи й той факт, що за більш, ніж 300 років картина жодного разу не реставрувалася та несе на собі виключно авторський стиль та манеру письма.
P.S. саме ця робота, що дуже рідко експонується та останні 20 років провела у музейному фондосховищі, надихнула музейних працівників на створення виставки «Сповідь старовини: історія промовляє через картини», яка відкрилася 25 січня 2017 року. Тож, всі хто зацікавився цією роботою, мають не так багато часу, щоб познайомитися з нею ближче. А після виставки (орієнтовано, 22 лютого 2017 року), вона повернеться до фондосховища, можливо ще на 20 років…
Художній музей
Примітка: біла пляма (на олені) це не блік спалаху, а пошкодження картини