Незвідана Україна чарує своїми таємницями. Кожне місто – це не просто історія, a цілий прекрасний світ! Тож, маючи бажання пізнати цей світ, учні 6 – 10 класів ЗОШ №1, на чолі з заступником директора з виховної роботи Н.М. Логвиненко та класним керівником 7-А класу О.О. Неценко, цими днями відвідали м.Чернігів, яке розташоване у Придніпровській низовині, на правому березі річки Десна.
Місто славиться своїми пам’ятками часів Київської Русі і Чернігівського князівства, а також Гетьманщини і козацького Чернігівського полку та впродовж своєї історії було одним з головних осередків політико-економічного та соціально-культурного життя українців.
Відвідування Чернігова розпочалося з цікавої екскурсії до обласного історичного музею ім. В.В. Тарновського, де від екскурсовода діти довідалися, що вперше Чернігів згадується в літописі під 907 роком в «трактаті князя Олега з греками», а в ранньому середньовіччі місто було центром племені сіверян і з ІХ століття увійшло до складу Київської Русі, ставши найважливішим і найбагатшим містом держави поряд з Києвом і Новгородом.
Відвидини м. Чернігів продовжилися прогулянкою по Чернігівському дитинцю — центральній, укріплений частині міста VII–XIII ст., яка розташована на високому виступі правого берега долини Десни, обмежена з двох боків річкою та її притокою Стрижнем. Екскурсовод розповіла, що він сформувався в VII–VIII ст., на місці давнього поселення та існував в другій чверті нашої ери. На початку ⅩⅨ сторіччя укріплення зрили і на їх місці розбили бульвар, який став улюбленим місцем відпочинку городян, котрі зазвичай продовжують називати це місце Валом.
Довгий час Вал продовжував залишатися адміністративним та культурним центром Чернігова. На його території на початку ⅩⅨ століття звели мурований будинок губернатора, переданий потім класичній чоловічій гімназії. Зараз в цьому будинку розміщується обласний історичний музей ім. В.В. Тарновського, а з однією з визначних пам’яток на Валу є 12 чавунних гармат, поставлених на лафети в 1911 році над схилом гори, де колись були укріплення фортеці
Лебединці довідалися, що серед архітектурних пам’яток, що збереглись до наших днів є Спаський та Успенський собори, Троїцько-Іллінський монастир, П’ятницька церква, Борисоглібський собор, будинок Лизогуба, будинок колегіуму, Катерининська і Воскресенська церкви, будинки архієпископа, губернатора. Діти пересвідчилися, що в місті багато пам’ятників видатним діячам вітчизняної історії та культури, зокрема Т.Г.Шевченку, М.М.Коцюбинському, Л.І.Глібову, а також загиблим захисникам Батьківщини. У 1965 році на Болдіних горах споруджено Меморіал слави, де горить Вічний вогонь.
Подорожувальники відвідали Антонієві печери, здійснили сходження на дзвіницю, прогулялися центральною частиною міста та перекусили в справжньому Чернігівському кафе, і, збираючись до рідного Лебедина, придбали сувеніри на згадку про славетне місто, яке залишило про себе лише неймовірні позитивні враження.
Лебединська ЗОШ №1