Протидія корупції

Ви можете повідомити про прояви корупції на території Лебединської міської ради за телефоном (05445) 2-31-66

КОЛИ І КОМУ ПОВІДОМИТИ ПРО КОРУПЦІЮ

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон), корупція – це використання посадовою особою наданих їй службових повноважень або пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки / пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка / пропозиція чи надання неправомірної вигоди посадовій особі, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень або пов’язаних з ними можливостей. 

Тобто, якщо вам відомо про те, що мали/мають місце зазначені нижче діяння:

  • отримання посадовцем (будь-який державний службовець, суддя, прокурор, слідчий, працівник поліції, тощо) неправомірної вигоди (грошових коштів, переваг, пільг, тощо),
  • використання посадовцем будь-якого державного чи комунального майна або коштів в приватних інтересах,
  • наявність конфлікту інтересів.  При цьому Закон розмежовує поняття «потенційний конфлікт інтересів» та «реальний конфлікт інтересів». Так, потенційний конфлікт інтересів це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень (абзац дев’ятий частини першої статті 1 Закону). В той час як під реальним конфліктом інтересів розуміють суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень (абзац тринадцятий частини першої статті 1 Закону),
  • порушення обмеження спільної роботи близьких осіб (ст. 27 Закону),
  • порушення обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності а також обмеження після припинення діяльності посадової особи (статті 25, 26 Закону),
  • надання керівництвом незаконних доручень (стаття 44 Закону) тощо –

радимо повідомити про це у встановленому порядку, про який зазначено нижче.

Відповідно до ст. 45 Кримінального кодексу України корупційними злочинами, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, вважаються:

  • Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 ККУ);
  • Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем (ст. 262 ККУ);
  • Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст.308 ККУ);
  • Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст.312 ККУ);
  • Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням (ст. 313 ККУ);
  • Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (ст. 320 ККУ);
  • Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження (ст. 357 ККУ);
  • Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст. 410 ККУ).

А також корупційними вважаються наступні злочини:

  • Нецільове використання бюджетних коштів, здійсненню видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням ( ст. 210 ККУ);
  • Підкуп працівника підприємства, установи чи організації (ст.354 ККУ);
  • Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 ККУ);
  • Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (ст. 364-1 ККУ);
  • Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги (ст. 365-2 );
  • Декларування недостовірної інформації (ст. 366-1 ККУ);
  • Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірно вигоди службовою особою (ст. 368 ККУ);
  • Підкуп службової особи юридичної особи приватного праві незалежно від організаційно-правової форми (ст.  368-3 ККУ);
  • Підкуп особи, яка надає публічні послуги ( ст.368-4 ККУ);
  • Незаконне збагачення (ст. 368-5 ККУ);
  • Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоді службовій особі (ст. 369 ККУ);
  • Зловживання впливом (ст.369-2 ККУ);
  • Протиправний вплив на результати офіційних спортивних змагань (ст.369-3 ККУ).

Кому повідомляти?

Спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції, а це:

До прокуратури, органів внутрішніх справ, СБУ, НАБУ треба звертатися, коли відомі факти корупційних злочинів або адміністративних правопорушень.

Компетенція та підслідність

НАЗК, зокрема:

  • веде Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;
  • перевіряє відповідність цих декларацій способу життя чиновників;
  • контролює дотримання обмежень щодо фінансування політичних партій;
  • слідкує за недопущенням конфлікту інтересів у чиновників;
  • приймає повідомлення про можливі випадки корупції;
  • розробляє проект Антикорупційної стратегії та державної програми з її виконання, проекти нормативно-правових актів з цих питань;
  • видає обов’язкові для виконання приписи;
  • здійснює співпрацю з викривачами корупції, вживає заходи щодо їх правового та іншого захисту, притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні їх прав.

Уповноважені на те посадові особи НАЗК складають протоколи у справах про такі адміністративні правопорушення, які передбачені наступними статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП):

  • стаття 188-46 «Невиконання законних вимог (приписів) Національного агентства з питань запобігання корупції»,
  • стаття 172-4 «Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності»
  • стаття 172-5 «Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків»
  • стаття 172-6 «Порушення вимог фінансового контролю»
  • стаття 172-7 «Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів»
  • стаття 172-8 «Незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових повноважень»
  • стаття 172-9 «Невжиття заходів щодо протидії корупції»
  • стаття 212-15 «Порушення порядку надання або отримання внеску на підтримку політичної партії, порушення порядку надання або отримання державного фінансування статутної діяльності політичної партії, порушення порядку надання або отримання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації або агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму»
  • стаття 212-21 «Порушення порядку подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру»

НАБУ, зокрема:

  • вживає заходів щодо розшуку та арешту коштів та майна, які можуть бути предметом конфіскації, або спеціальної конфіскації у кримінальних правопорушеннях, віднесених до його підслідності,
  • здійснює оперативно-розшукові заходи і досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності (ст. 216 Кримінального процесуального кодексу), якщо наявна хоча б одна з таких умов:
  • Злочини вчинено певною вищою посадовою особою, в тому числі членом Кабінету Міністрів України, нардепом, посадовою особою місцевого самоврядування першої та другої категорій, суддею, прокурором, керівником суб’єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, тощо;
  • або розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб’єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
  • або Злочин щодо пропозиції, обіцянки або надання неправомірної вигоди службовій особі, та зловживання впливом, вчинено щодо, зокрема, вищої службової особи.

Підслідність НАБУ

  • Стаття 191 Кримінального кодексу України (ККУ). Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
  • Стаття 206-2 ККУ. Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації
  • Стаття 209 ККУ. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом
  • Стаття 210 ККУ. Нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням
  • Стаття 211 ККУ. Видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону
  • Стаття 354 ККУ (стосовно працівників юридичних осіб публічного права). Підкуп працівника підприємства, установи чи організації
  • Стаття 364 ККУ. Зловживання владою або службовим становищем
  • Стаття 368 ККУ. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою
  • Стаття 368-2 ККУ. Незаконне збагачення
  • Стаття 369 ККУ. Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі
  • Стаття 369-2 ККУ. Зловживання впливом
  • Стаття 410 ККУ. Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем

Уповноважені на те посадові особи НАБУ складають протоколи у справах про адміністративне правопорушення, яке передбачене статтею 185-13 КпАП «Невиконання законних вимог посадових осіб Національного антикорупційного бюро України».

Національна поліція України:

Відповідно до ст. 216 КПК слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування корупційних кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування, а саме:

Підслідність Національної поліції України

  • Ст. 262 ККУ. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем;
  • Ст.308 ККУ. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем;
  • Ст.312 ККУ. Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем;
  • Ст. 313 ККУ. Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням;
  • Ст. 320 ККУ. Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів;
  • Ст. 357 ККУ. Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження;
  • Ст. 364-1 ККУ. Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми ;
  • Ст. 365-2 ККУ. Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги;
  • Ст. 368-3 ККУ. Підкуп службової особи юридичної особи приватного праві незалежно від організаційно-правової форми;
  • Ст.368-4 ККУ. Підкуп особи, яка надає публічні послуги.

Державне бюро розслідувань:

ДБР здійснює розслідування корупційних злочинів, крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності детективів підрозділу внутрішнього контролю НАБУ, що вчинили:

Вищі посадові особи, а саме :

  • Президент України, повноваження якого припинено;
  • Прем’єр-міністр України, член Кабінету Міністрів України, перший заступник та заступник міністра;
  • Член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; Голова Державного комітету телеба чення і радіомовлення України;
  • Член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України;
  • Голова Фонду державного майна України, його перший заступник та заступник;
  • член Центральної виборчої комісії;
  • народний депутат України;
  • Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;
  • Генеральний прокурор України, його перший заступник та заступник;
  • Директор Національного антикорупційного бюро України;
  • Голова Національного банку України, його перший заступник та заступник;
  • Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його перший заступник та заступник;
  • Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим, його перший заступник та заступник;
  • Радник або помічник Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України;
  • суддя;
  • працівник правоохоронного органу;
  • службові особи Національного антикорупційного бюро України;
  • заступник Генерального прокурора-керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
  • інші прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Інші органи та організації, яким можна повідомити про факти корупції

Уповноважені підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції органів державної влади

До зазначених підрозділів слід звертатись у випадку, якщо корупційне правопорушення стосується посадових чи службових осіб, які працюють у органах влади.

Керівники підприємств, установ, організації незалежно від підпорядкованості та форми власності, якщо корупційне правопорушення стосується робітників цих підприємств.

В даному випадку слід звернути увагу, що дієвість таких повідомлень може буде досить низькою. Рекомендується паралельно звертатись і до правоохоронних органів.

Громадські організації, що спеціалізуються на виявленні та протидії корупції, та журналісти-розслідувачі.

У випадку, якщо ви володієте інформацією щодо фактів корупційних правопорушень, ви маєте можливість повідомити про це у письмовій формі чи електронним листом громадські організації, які спеціалізуються саме на розслідуванні корупційних правопорушень, або журналістам-розслідувачам.

Як звертатись?

Звернутись необхідно у письмовій формі. У заяві необхідно у довільній формі викласти всі відомі Вам факти корупційного порушення. При наявності до заяви можна прикласти докази на підтвердження викладених у ній обставин. Фактами, що вказують на наявність корупційного правопорушення, можуть бути документи, що підтверджують витрачання коштів, посилання на журналістські розслідування у пресі, аудіо- чи відеозаписи, Ваші власні розслідування тощо.

Також слід зазначити Ваше прохання чи вимогу. Заява повинна містити прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, контактні дані.

Також можна звернутись і в усній формі (при особистому прийомі чи по телефону). Однак, слід пам’ятати, що Ваше звернення повинно бути зафіксовано із зазначенням Вашого ПІБ та адреси проживання.

Однак, зараз все більше з’являється можливостей анонімно звертатись з повідомленням про корупційні злочини. На сайтах органів правопорядку появляються телефони довіри та електронні скриньки.

Інформаційно:

Кожен орган має свої контакти та телефони довіри, зателефонувавши на які, Ви можете залишити інформацію про відомі Вам факти корупції.

Довідково

Кодекс України про адміністративні правопорушення

Іконка

Форма повідомлення про корупцію

1 файл(и) 42.50 KB
Завантажити

Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції, інші спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції, державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, юридичні особи публічного права та юридичні особи, зазначені у частині другій статті 62 Закону України «Про запобігання корупції», зобов’язані створити захищені анонімні канали зв’язку (канали онлайн-зв’язку, анонімні гарячі лінії, електронні поштові скриньки та інше), через які викривач може здійснити повідомлення, гарантовано зберігаючи свою анонімність. Вимоги до захисту таких каналів зв’язку визначає Національне агентство з питань запобігання корупції (частина четверта статті 53 Закону України «Про запобігання корупції»).

Звертаємо увагу, що:

  • спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції – це органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції (абзац чотирнадцятий частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції»);
  • юридичними особами, зазначеними у частині другій статті 62 Закону України «Про запобігання корупції» є:

1) державні, комунальні підприємства, господарські товариства (у яких державна або комунальна частка перевищує 50 відсотків), де середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує п’ятдесят осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період перевищує сімдесят мільйонів гривень;

2) юридичні особи, які є учасниками процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), робіт дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень.

Важливо знати, що відповідно до частини п’ятої статті 53 Закону України «Про запобігання корупції» повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону може бути здійснене працівником відповідного органу без зазначення авторства (анонімно).

Вимоги до анонімних повідомлень про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» та порядок їх розгляду визначаються цим Законом.

Анонімне повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

Анонімне повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» підлягає перевірці у строк не більше 15 днів від дня його отримання. Якщо у вказаний строк перевірити інформацію, що міститься в повідомленні, неможливо, керівник відповідного органу або його заступник продовжують строк розгляду повідомлення до 30 днів від дня його отримання.

У разі підтвердження викладеної у повідомленні інформації про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону керівник відповідного органу вживає заходів щодо припинення виявленого порушення, усунення його наслідків та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності, а у випадках виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення також інформує спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції.

Важливо пам’ятати, що посадові і службові особи державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, посадові особи органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи одержання повідомлення про вчинення такого правопорушення працівниками відповідних державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів, юридичних осіб, зазначених у частині другій статті 62 Закону України «Про запобігання корупції», зобов’язані у межах своїх повноважень ужити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно, протягом 24 годин, письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції (частина шоста статті 53 Закону України «Про запобігання корупції»).

Забезпечення умов для повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» (стаття 531 Закону України «Про запобігання корупції»)

Держава заохочує викривачів та сприяє їм у повідомленні про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» усно та письмово, зокрема через спеціальні телефонні лінії, офіційні веб-сайти, засоби електронного зв’язку, шляхом звернення до засобів масової інформації, журналістів, громадських об’єднань, професійних спілок.

Спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції, державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, юридичні особи публічного права та юридичні особи, зазначені в частині другій статті 62 Закону України «Про запобігання корупції», забезпечують викривачам умови для здійснення повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону шляхом:

1) впровадження механізмів заохочення та формування культури повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону;

2) надання працівникам та особам, які проходять у них службу або навчання або виконують певну роботу, методичної допомоги та консультацій щодо здійснення повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону;

3) визначення внутрішніх процедур і механізмів прийняття та розгляду повідомлень про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, перевірки та належного реагування на такі повідомлення;

4) обов’язкового створення та забезпечення функціонування внутрішніх та регулярних каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону.

Порядок здійснення перевірки за повідомленням викривача (стаття 532 Закону України «Про запобігання корупції»)

Викривач самостійно визначає, які канали використовувати для повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, Закону України «Про запобігання корупції» а саме: внутрішні, регулярні або зовнішні канали.

Звертаємо увагу, що відповідно до абзаців дев’ятнадцятого – двадцять першого частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції»:

  • внутрішні канали повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» – це способи захищеного та анонімного повідомлення інформації, яка повідомляється викривачем керівнику або уповноваженому підрозділу (особі) органу або юридичної особи, у яких викривач працює, проходить службу чи навчання або на замовлення яких виконує роботу;
  • зовнішні канали повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» – це шляхи повідомлення інформації викривачем через фізичних чи юридичних осіб, у тому числі через засоби масової інформації, журналістів, громадські об’єднання, професійні спілки тощо;
  • регулярні канали повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» – це шляхи захищеного та анонімного повідомлення інформації викривачем Національному агентству з питань запобігання корупції, іншому суб’єкту владних повноважень, до компетенції якого належить розгляд та прийняття рішень з питань, щодо яких розкривається відповідна інформація. Регулярні канали обов’язково створюються спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції, органами досудового розслідування, органами, відповідальними за здійснення контролю за дотриманням законів у відповідних сферах, іншими державними органами, установами, організаціями.

Важливо знати, що повідомлення має містити фактичні дані, що підтверджують можливе вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції», які можуть бути перевірені.

Повідомлення про вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» через регулярні або внутрішні канали повідомлення такої інформації підлягає попередній перевірці у строк не більш як десяти робочих днів.

За результатами попередньої перевірки службова особа, відповідальна за її проведення, приймає одне з таких рішень:

призначити проведення внутрішньої (службової) перевірки або розслідування інформації у разі підтвердження фактів, викладених у повідомленні, або необхідності подальшого з’ясування їх достовірності;

передати матеріали до органу досудового розслідування у разі встановлення ознак кримінального правопорушення або до інших органів, уповноважених реагувати на виявлені правопорушення в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України;

закрити провадження у разі непідтвердження фактів, викладених у повідомленні.

Викривачу надається детальна письмова інформація про результати попередньої перевірки за його повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» у триденний строк з дня завершення відповідної перевірки.

У разі якщо отримана інформація про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» не належить до компетенції органу або юридичної особи, до якого (якої) вона надійшла, викривач повідомляється про це у триденний строк без проведення попередньої перевірки із роз’ясненням щодо компетенції органів або юридичних осіб, уповноважених на проведення перевірки або розслідування відповідної інформації.

У разі якщо отримана інформація стосується дій або бездіяльності керівника відповідного органу або юридичної особи, до якого (якої) надійшла інформація, така інформація без проведення попередньої перевірки у триденний строк надсилається до Національного агентства з питань запобігання корупції, що визначає порядок подальшого розгляду такої інформації.

Внутрішня (службова) перевірка або розслідування за повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» проводиться у строк не більше 30 днів з дня завершення попередньої перевірки. Якщо у зазначений строк перевірити повідомлену інформацію неможливо, керівник відповідного органу або юридичної особи чи його заступник подовжують строк перевірки або розслідування інформації до 45 днів, про що повідомляється викривач.

Проведення внутрішньої (службової) перевірки або розслідування не може бути доручене особі, якої або близьких осіб якої стосується повідомлена інформація.

За результатами внутрішньої (службової) перевірки службова особа, відповідальна за її проведення, приймає одне з таких рішень:

передати матеріали до органу досудового розслідування у разі встановлення ознак кримінального правопорушення або до інших органів, уповноважених реагувати на виявлені правопорушення;

у межах компетенції про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства, інформацію стосовно яких повідомлено, про усунення виявлених порушень, причин та умов вчинення правопорушення, спричинених ними наслідків, а також про здійснення заходів щодо відновлення прав і законних інтересів осіб та відшкодування збитків, шкоди, завданої фізичним та юридичним особам внаслідок допущених порушень.

Матеріали попередньої та внутрішньої (службової) перевірок або розслідувань повідомленої інформації про вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» зберігаються відповідним органом або юридичною особою протягом трьох років з дня отримання такої інформації.

Інформація про кримінальне правопорушення, одержана органами досудового розслідування, розглядається в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Інформація про адміністративне правопорушення, одержана органами, уповноважені особи яких мають право складати протоколи про відповідні адміністративні правопорушення, розглядається в порядку, визначеному законом.

Розгляд анонімних повідомлень про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом.

Для повідомлення інформації з обмеженим доступом (крім інформації, яка містить державну таємницю, порядок повідомлення якої визначений законом) викривач може використовувати зовнішні канали повідомлення інформації у разі якщо:

1) повідомлення інформації через внутрішні та регулярні канали не дало ефективних результатів у встановлений для її перевірки або розслідування строк (відмовлено у проведенні перевірки або розслідування повідомленої інформації; виявлені порушення не привели до притягнення чи початку процедури притягнення винних осіб до відповідальності, відновлення порушених прав і свобод осіб, відшкодування завданої шкоди; не вжито заходів щодо припинення діянь або бездіяльності, інформацію про які повідомлено; не вжито заходів щодо запобігання шкоді чи загрозам, інформацію про які повідомлено тощо);

2) внутрішні канали не будуть ефективними, оскільки інформація про шкоду або загрозу суспільним інтересам, що розкривається, належить до інформації, яка згідно із Законом України «Про інформацію» вважається предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати таку інформацію переважає над потенційною шкодою від її поширення;

3) викривача, його близьких осіб звільнено з роботи (посади), піддано дисциплінарному стягненню, вчинено щодо них інші негативні заходи впливу чи заходи дискримінації у зв’язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції»;

4) відсутні внутрішні або регулярні канали повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції», через які може бути повідомлена відповідна інформація;

5) є реальна загроза знищення документів або доказів, що стосуються поширюваної інформації.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *