Процес надання соціальних послуг організаціями державної (комунальної) та недержавної форми власності регламентується Законом України «Про соціальні послуги».
Відповідно до Закону соціальні послуги надаються особам, які належать до вразливих груп населення, а також перебувають у складних життєвих обставинах, за результатами оцінювання індивідуальних потреб особи.
Законом визначено, що кожна соціальна послуга має свій державний стандарт, який затверджується Міністерством соціальної політики.
Перелік затверджених державних стандартів базових соціальних послуг:
- Догляд вдома
- Денний догляд
- Соціальна адаптація
- Соціальна інтеграція, реінтеграція
- Надання притулку
- Екстренне (кризове) втручання
- Консультування
- Представництво інтересів
- Посередництво (медіація)
- Соціальна профілактика
- Стаціонарний догляд за особами, які втратили здатність до самообслуговування чи не набули такої здатності
- Паліативний догляд
- Соціальна інтеграція випускників інтернатних закладів (установ)
- Підтримане проживання осіб похилого віку та осіб з інвалідністю
- Супровід сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування
- Супровід при працевлаштуванні та на робочому місці
- Супровід сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах
- Соціальна реабілітація осіб з інтелектуальними та психічними розладами
- Соціально-психологічна реабілітація осіб із залежністю від наркотичних засобів чи психотропних речовин
- Тимчасовий відпочинок для батьків або осіб, які їх замінюють, що здійснюють догляд за дітьми з інвалідністю
- Натуральна допомога
- Догляд та виховання дітей в умовах, наближених до сімейних
- Переклад жестовою мовою
- Супровід під час інклюзивного навчання
Соціальні послуги з інформування, консультування, надання притулку, представництво інтересів, сурдоперекладу, тифлосурдоперекладу, а також соціальні послуги, що надають екстрено, надаються за рахунок бюджетних коштів.
Водночас іншим категоріям осіб соціальні послуги надаються з установленням диференційованої плати, якщо їх дохід – у межах від двох до чотирьох прожиткових мінімумів для відповідної категорії осіб. Повною сплата за соціальні послуги є для тих категорій осіб, дохід яких перевищує чотири прожиткові мінімуми.
Визначення потреб особи/сім’ї у соціальних послугах здійснюється не менше одного разу на три роки шляхом збирання, узагальнення та аналізу інформації, у тому числі з урахуванням статі, віку та місця проживання.
Оцінювання потреб особи у соціальних послугах здійснюють фахівець із соціальної роботи, соціальний працівник. У разі необхідності до оцінювання залучаються медичні, педагогічні працівники, психологи, реабілітологи та ерготерапевти.