Музеї

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ ХУДОЖНІЙ МУЗЕЙ ім. Б.К. РУДНЄВА

42200 м. Лебедин Сумської області, Площа Волі, 17.   Тел.: (05445)-2-18-81.
E-mail: musa@ukrpost.ua; musa2008@ukr.net.
Час роботи: з 9:00 до 17:00 (у п’ятницю – до 16:00) щодня, крім неділі й понеділка.
Субота – день вільного відвідування.

0265

ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ МУЗЕЮ

Початок створення колекції музею відноситься до 1918 року. Влітку того року в Лебедині була влаштована Перша виставка української старовини, організаторами якої були земський діяч М. А. Грищенко і мистецтвознавець С. А. Таранушенко. Саме тоді й зародилася ідея створення в місті музею старожитностей. Музей заснував 20 листопада 1918 р. інженер-технолог із Харкова Борис Кузьмич Руднєв (1879—1944). Основу колекції музею склали націоналізовані приватні зібрання з колишніх поміщицьких маєтків Анненкових, Бразолів, графів Капністів, Красовських, Хрущових у селах Бобровому, Куличці, Лихвині, Михайлівці, Рябушках тодішнього Лебединського повіту Харківської губернії.

23 березня 1919 р. офіційно відкрився Лебединський художньо-історичний музей ім. Т. Г. Шевченка (так музей називався перші два десятиліття свого існування). 1937 року музей перейменовується на Лебединський державний художній музей. У роки Другої світової війни колекція музею була врятована від пограбування завдяки мужності й самовідданості його директора Б. К. Руднєва.

0266

1964 року музей було реорганізовано у філію Сумського державного обласного художнього музею. З 1 липня 1997 р. музей знову стає самостійним Лебединським міським художнім музеєм. 23 травня 2008 р. рішенням сесії Лебединської міської ради йому присвоєно ім`я засновника і першого директора Б. К. Руднєва.

ЕКСПОЗИЦІЇ

Постійна експозиція музею побудована за історико-хронологічним принципом. У семи експозиційних залах представлені кілька сотень творів живопису, графіки, скульптури, зразки старовинних художніх меблів, кераміки, нумізматики і фалеристики. В експозиції репрезентовані український старовинний іконопис й унікальні зразки українських портретів парсунного типу XVIII ст., твори українських і російських художників ХІХ — поч. ХХ ст. С. Васильківського, П. Левицького, О. Молінарі, К. Рабуса, С. Світославського, О. Тиранова, О. Цеге фон Мантейфеля. Гордістю музею є картини відомих російських художників-передвижників В. Максимова, Г. Мясоєдова, В. Полєнова, В. Сєрова, порцеляна Волокитинської фарфорової мануфактури А. Миклашевського, художні меблі стилів «бароко», «рококо», «класицизм», «ампір» та «модерн».

Значне місце в експозиції посідають твори радянського періоду – живопис О. та П. Басанців, М. Вайнштейна, С. Герасимова, М. Глущенка, І. Їжакевича, Ф. Красицького, В. Могилевського, М. та І. Можарських, С. Прохорова, В. Сварога, К. Трохименка, В. Цвєткової, С. Шишка, графіка В. Касіяна, Є. Кацмана, В. Цимпакова, скульптура І. Зноби, І. Кавалерідзе, І. Мельгунової, К. Посполітака. Своєрідність художнього життя України кінця ХХ – початку ХХІ століть представлена творами Е. Айрапетяна, С. Артемчика, І. та Е. Білинських, Н. Вербук, І. Гапоченка, Н. Гудилко, П. Ковтуна, М. Маринича, А. Мордовця, М. Огурного, С. Півторака, С. Побожія, О. Редьки, Г. Рідної, В. Чевгуза, І. Швачунова, П. Шигимаги та інших сучасних митців.

На Лебединщині знаходиться коріння найбільшої в Україні мистецької династії Кричевських. Тому в музеї 2003 року влаштовано меморіальний зал «Мистецькі дивосвіти родини Кричевських» – своєрідний «музей у музеї», де представлено творчий доробок кожного з шістьох Кричевських – Василя і Федора Григоровичів, Миколи та Василя Васильовичів, Олени Євгенівни та Катерини Василівни Кричевської-Росандіч.

Час від часу експозиція музею змінюється, аби відвідувачі змогли поступово ознайомитися з більшою частиною колекції. Не міняються лише шедеври, за винятком випадків, коли їх відправляють на великі виставки або на реставрацію.

0267

0268

0269

0270

0271

0272

0273

КОЛЕКЦІЇ

Нині колекція музею нараховує понад 2000 експонатів. Це скромне зібрання являє собою безперечну цінність, оскільки дає можливість ознайомитися з оригінальними творами представників різних шкіл вітчизняного й зарубіжного мистецтва і на основі цього скласти уявлення про головні етапи його розвитку. В цілому колекція музею досить різноманітна за характером творів і відображає як художню індивідуальність окремих авторів, так і ряд течій, що розкривають життя людини і довкілля.

НАУКОВА, КУЛЬТУРНО_ПРОСВІТНИЦЬКА, ВИСТАВКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Колектив наукових співробітників музею проводить значну науково-дослідну, пошукову й виставкову діяльність, влаштовує тематичні масові заходи, широко популяризує музейні скарби.

У музеї часто влаштовуються виставки оригінальних творів мистецтва. Працівники музею організовують також пересувні художні виставки, проводять екскурсії, читають лекції на теми образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва.


***

Найбільш привабливими для відвідувачів музею є зразки старовинних художніх меблів, живописні шедеври видатного українського художника С. І. Васильківського та творча спадщина мистецької династії Кричевських.

0277

0274

0275

0276

0278

0279

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ

42200, м. Лебедин, Сумська обл., вул. Леніна, 37
телефон (05445) 2-05-40
музей працює щоденно з 8.00 до 17.І5. вихідні: субота, неділя
дні безкоштовного відвідування: 09.05, 22.06,19.08.

0280

Лебединський районний краєзнавчий музей було створено в 1996 році на базі громадського музею історії Лебединщини і в 1997 році він стає самостійним закладом, який підпорядкований відділу культури і туризму Лебединської районної державної адміністрації.

Будівля музею є архітектурною пам’яткою XIX століття, побудована у 1820 році. Спочатку це був сторожовий пост на окраїні міста Лебедина, в якому знаходилися жандарми, городничі, урядники, а з 1865 року – будинок для приїжджих. Згодом у ньому облаштовується гуртожиток чоловічої гімназії, потім музичний корпус педагогічного училища, пізніше він використовується під склад тари і нарешті, у 1996 році, споруда знайшла своє нове призначення – районний краєзнавчий музей.

Сьогодні в залах музею, площею 550 квадратних метрів, розміщено близько десяти тисяч експонатів. Створені експозиції про заселення краю, значні історичні події, економічний та промисловий розвиток, починаючи від епохи пізнього палеоліту (Новотроїцьке городище) і до наших днів. Серед експонатів тих часів знаходяться останки мамонта, що були знайдені в 1963 році під час будівництва очисних споруд для автовокзалу міста Лебедина.

Посуд та особисті речі графа Капніста розповідають нам про події XIX-XX століть.

На чільному місці розташовані матеріали про перебування Тараса Григоровича Шевченка на Лебединщині. Наш край поет відвідав у 1859 році і в цей час написав вірш «Ой, по горі ромен цвіте». Бібліотека музею налічує близько 200 примірників шевченкіани. В ній зібрані цікаві матеріали про Лебединщину в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років. Тут знаходяться фотокартки та документи про партизанський рух у нашому краї, учасників бойових дій, лебединців – учасників штурму Берліна, про кавалерів ордена Слави, про 16 земляків – Героїв Радянського Союзу і серед них двічі Герой Радянського Союзу маршал бронетанкових військ Павло Семенович Рибалко та матеріали про почесних громадян нашого краю.

У залі «Музична спадщина Лебединщини» знаходяться матеріали, які розповідають про життєвий і творчий шлях етнографа і музикознавця Олександра Івановича Стеблянка, перебування в Лебедині у 1893 році Сергія Васильовича Рахманінова – видатного російського композитора і музиканта, про всесвітньовідомого співака Івана Никифоровича Стешенка. Більшу частину зали займає експозиція про творчий і життєвий шлях славетного українського співака народного артиста СРСР лауреата Всесоюзного конкурсу вокалістів Бориса Романовича Гмирі. Його творчий доробок – це 37 оперних партій, 545 камерних творів та народних пісень.

У залі «Лебединщина: вчора, сьогодні, завтра» розміщена галерея портретів славних трудівників – одинадцяти Героїв Соціалістичної Праці. В центрі уваги жінка-легенда двічі Герой Соціалістичної Праці Марія Харитонівна Савченко.

Нова експозиція присвячена «Видатним особистостям краю», вона розповідає про видатних земляків Лебединщини, серед них: Анатолій Васильович Онайко – голова СТОВ «Перемога», Микола Григорович Макаренко – голова селищної ради міста Симеїза, Микола Єгорович Шумило – доктор юридичних наук професор, викладач Академії Служби Безпеки України, Олексій Андрійович Прокопенко – академік Української Академії наук національного прогресу, Борис Андрійович Руденко – поет, прозаїк, критик та інші.

Є в музеї і матеріали, які розповідають про творчий шлях нашої міськрайонної газети «Життя Лебединщини», яка заснована 90 років тому.

Експозиція «Лебединщина туристична» представляє матеріали про чотири маршрути сільського зеленого туризму нашого краю: «Михайлівська цілина», «Шелехівське озеро», «Т. Г. Шевченко на Лебединщині» та «П.С.Рибалко – маршал бронетанкових військ двічі Герой Радянського Союзу». Центром туристичної інформації, який діє на базі районного краєзнавчого музею, зібрана інформація як про туристичні маршрути, так і про музеї, кафе, заклади дозвілля, готелі, медичні установи та інше, що потрібно дізнатися туристам. Для зручного обслуговування відвідувачів розроблено Положення про Центр туристичної інформації Лебединського районного краєзнавчого музею.

Працівниками краєзнавчого музею розроблені буклети: «Лебединщина -рідний край», «Шляхами подвигу і слави», «Лебединське літо Сергія Рахманінова», «Михайлівка – чудовий козацький край», «Михайлівська цілина», «Лебединський краєзнавчий музей», «Т.Г.Шевченко на Лебединщині», «Народний музей двічі Герой Радянського Союзу Маршала бронетанкових військ П.С.Рибалка», інформаційне видання «Лебединщина -мій рідний край». Разом з тим проводяться зустрічі з учнями освітніх закладів міста та району.

Щорічно фонди музею поповнюються новими цікавими експонатами. Наукове комплектування відбувається шляхом надходження нових цікавих реліквій. На даний момент проходить їх наукове дослідження та опрацювання.

Нововведенням у роботі науковців музею є діяльність створеного краєзнавчого гуртка «Юні краєзнавці», метою якого є збір інформації про історичне минуле краю, оформлення її в альбоми та проведення екскурсій з використанням нових матеріалів. Цікавою формою роботи музею є робота із відпочиваючими санаторію «Токарі», які постійно відвідують, як музей так і туристичні маршрути району та екскурсії по історико-культурних місцях Лебединського краю.

Новим в роботі музею є виставкова та екскурсійна діяльність безпосередньо в приміщеннях освітянських закладів, підприємств і установ міста і району із використанням фондових матеріалів.

На протязі декількох років ведеться тісна співпраця музею з освітніми закладами Лебединщини: засідання «круглих столів», виставкова діяльність виробів народних умільців, а також робіт вихованців районного Будинку дитячої та юнацької творчості, колекціонерів і місцевих краєзнавців .

Лебединський краєзнавчий музей – унікальний музей, що розповідає про історико-культурний та соціально-економічний розвиток Лебединщини.