­ Туризм

ПРО ТУРИСТИЧНІ ПРИНАДИ МІСТА ЛЕБЕДИНА

Серед садів і скверів розкинулося одне з наймальовничіших міст Сумщини і всієї Слобожанщини – місто Лебедин. Чепурні будинки, широкі вулиці, обсаджені тополями і кленами. Особливо чудове місто влітку, в оточенні вічнозелених соснових борів. Височать вони понад блакитним озером, що в народі зветься Лебединим.

Лебедин – чарівний куточок України, барвиста квітка Слобожанщини. Неповторні краєвиди чудової української природи – ліси, луги, дзеркальна гладінь озера з піщаними берегами і зеленим лісовим намистом, тихий, мальовничий Псел – прекрасні місця для відпочинку, для мисливців і рибалок, для туристських мандрівок.

0311

Сьогодні Лебедин – районний центр Лебединського району, місто обласного значення, адміністративний, політичний, духовний і культурний центр краю. Місто розташоване по обидва береги р. Вільшанка (ліва притока Псла), на перетині шосейних шляхів обласного значення. З півночі на південь місто простягається на 10 км, а із заходу на схід – на 6,25 км. Поверхня – слабохвиляста рівнина, що має загальний нахил до річки. У межах міста у Вільшанку впадає струмок Труфанка (Труханка), що витікає з однойменного болота в центральній частині населеного пункту. На південній околиці міста – озеро Лебединське (Лебедине, Леб’яже), оточене лісовим масивом. Його площа разом з навколишніми луками – 50 га. Навколо Лебедина багато хвойних лісів. Площа зелених насаджень – понад 1 тис. га.

Відстань від обласного центру (м. Суми) – 42,5 км. Від обласного центру до Лебедина прокладені дві асфальто-шосейні траси: через село Штепівка (відстань – 72 км) і через село Ворожба (відстань—50 км). Автобусним сполученням місто поєднано з Києвом, Харковом, Полтавою, Донецьком, Черніговом. Тупиковою 35-кілометровою залізничною колією Лебедин пов’язаний зі станцією Боромля на залізничній магістралі Суми – Харків (відстань до обласного центру залізницею – 72 км). Лебединській міській Раді підпорядковані села: Куданівка, Олексенкове, Токарі. Територія, підвладна міськраді, займає 148 кв. км. За станом на 1 січня 2010 р. по Лебединській міськраді разом із підпорядкованими селами налічувалось 26926 чол. населення. Місто Лебедин належить до категорії малих міст помірних темпів розвитку.

Надзвичайно цікава й захоплююча історія Лебедина. Місто Лебедин побудоване на річці Вільшанка 1654 року (за іншими даними 1652 року). Цю дату можна вважати офіційною датою заснування міста. Назву міста принесли із собою переселенці із Задніпров’я (містечко Лебедин на Черкащині – нині село Шполянського району). З 1659 р. Леб’яжий город (так тоді називався Лебедин) стає сотенним містечком Сумського слобідського козацького полку. Цей статус місто зберігало 106 років. Тут перебувало сотенне правління, мешкав сотник. Наприкінці ХVII ст. Лебединська дерев’яна фортеця вважалася найбільшою і найміцнішою серед усіх сотенних міст Слобожанщини.

0215

Історія Лебедина тісно пов’язана з історією всієї України, яка віками боролася за свою незалежність. Саме з Лебедином пов’язана одна з найтрагічніших сторінок історії України. Наприкінці 1708 р. князь О. Д. Меншиков чинив тут суд над прихильниками гетьмана Івана Мазепи. Пам’яткою про ті трагічні події є символічна могила 900 закатованих українських козаків.

Після ліквідації козацького устрою Слобожанщини Лебедин став центром комісарства, потім – центром повіту, деякий час входив до складу Охтирського повіту, а з 20-х років ХХ ст. – районний центр.

Історія Лебедина так чи інакше пов’язана з життям і творчістю визначних людей української і світової культури. В 1782 р. до свого друга Федора Залеського завітав видатний український мандрівний філософ і поет Г.С. Сковорода. В Лебедині бували також відомі вчені І.І. Срезневський і О.О. Потебня, українські письменники П.П. Гулак-Артемовський та Г.Ф. Квітка-Основ’яненко. З 1849 по 1862 рік у Лебедині жив, працював і був похований український поет-романтик М.М. Петренко – автор поезій, що стали народними піснями, «Дивлюсь я на небо» і «Взяв би я бандуру». У червні 1859 р. до Лебедина завітав великий український геній, поет, художник, демократ Т.Г. Шевченко, який зупинився у братів Залеських. Влітку 1893 р. в Лебедині жив і творив великий російський композитор С.В. Рахманінов.

Лебединці боронили українську землю в лавах Армії Української Народної Республіки на чолі з Головним Отаманом Симоном Петлюрою. Страшний Голодомор, що пройшовся по всій радянській Україні в 1932-1933 рр., не обминув і міста Лебедина. За приблизними оцінками старожилів-очевидців, від голодної смерті тоді загинуло до 30 % лебединців. У роки Другої світової війни лебединці, як і весь український народ, боронили свою землю від німецько-нацистських загарбників. Мешканці міста змогли пережити чорні дні німецької окупації. 19 серпня 1943 р. місто було остаточно звільнене від загарбників. Цей день досі відзначається як День міста Лебедина.

Нині Лебедин – сучасне розвинене місто. У місті успішно працюють 10 промислових підприємств та 3 спільні українсько-чеські підприємства. Функціонують 7 загальноосвітніх шкіл, педагогічне, медичне та вище професійне училище лісового господарства, районна лікарня, міський художній та районний краєзнавчий музеї, районна і міська бібліотеки, районний будинок культури, міський центр культури і дозвілля, дитяча школа мистецтв, районний і міський будинки дитячої та юнацької творчості, станції юних натуралістів та юних техніків. Місто Лебедин прикрашають пам’ятки архітектури: Торгові ряди і 4 церкви.

Заснований у ХVІІ ст. старовинний Лебедин виглядає сьогодні молодим і красивим. Загорнутий у віти лип, оточений бунчуками тополь і хоругвами плакучих верб, він пульсує в єдиному ритмі всієї соборної суверенної України, несучи людям добро і щедрість.

В Лебедині народилися майбутні діячі науки і культури ХVІІІ-ХІХ ст.: перший український мінералог Ф.П. Мойсеєнко (Моїсеєнков, 1754-1781), український історик медицини, перекладач і бібліограф В.Я. Джуньковський (1767-1826). Це батьківщина доктора біологічних наук і письменника М.В. Доленго (Клокова), художників Ф. Г. Кричевського і О.Д. Басанця, композитора і фольклориста О.І. Стеблянка, мистецтвознавця С.А. Таранушенка, письменника М.М. Ляшка, історика літератури І.І. Гливенка, співаків Б.Р. Гмирі та І.Н. Стешенка, хірургів М.І. Ситенка, М.М. Милостанова, Т.Я. Балаби, хіміка М.Р. Котляренка, генералів М.І. Чередниченка і О.М. Ячинського, контр-адміралів В. Г. Новикова, О.П. Супруна, маршала В.К. Харченка. Звання Героя Радянського Союзу удостоєні уродженці міста, учасники Другої світової війни Д.А. Карабан, Г.М. Калиниченко, М.І. Лисунов, М.П. Логвиненко. Звання Героя Соціалістичної Праці – Я.М. Шульга, Н.І.Грушка, О.В. Гадяцький. М.Х. Савченко удостоєна цього почесного звання двічі. Директорові Лебединського держплемрозплідника Г.П. Кириченку та зоотехніку С.М. Гайдашу за виведення нової лебединської породи великої рогатої худоби присуджено Державну премію СРСР.

Отже, у місті Лебедині є великі і широкі можливості для проведення оглядових екскурсій для туристів «Архітектурні й історичні пам’ятки, заповідні об’єкти і мальовничі місця міста Лебедина», а також тематичних екскурсій. Нижче пропонуються основні напрями туристично-екскурсійних маршрутів (оглядова екскурсія – з коротким описом основних об’єктів):

0312

  1. «Архітектурні й історичні пам’ятки, заповідні об’єкти і мальовничі місця міста Лебедина» (оглядова екскурсія):
  • Пам’ятник Т. Г. Шевченку (Соборна площа). В 1964 р. у центральному міському сквері було встановлено пам’ятник великому українському поетові-демократу і національному пророкові Т. Г. Шевченку (скульптор Я. Д. Красножон). Висота фігури поета разом зі скелею – 2,5 метри. Пам’ятник зведено на місці зруйнованого велично-монументального кам’яного Успенського собору (кін. ХVІІІ ст.).

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

  • Гостинний двір (Торгові ряди, Соборна площа, 37, 38, 39; 1868 р.; архітектор Андрієвський). Пам’ятка архітектури місцевого значення. Торгові ряди збудовані за традиційним принципом – одноповерхові муровані крамниці у вигляді велетенського каре з двома в’їздами зі сходу і заходу. Торгові ряди зведено у стильових формах пізнього провінційного класицизму. Із зовнішнього боку – відкрита галерея зі спареними колонами. Нині це міський продовольчий ринок.
  • Пожежна охорона (колишня міська управа, Соборна площа, 10; 1913-1916 рр.; автор невідомий). Пам’ятка архітектури місцевого значення. Зі спорудженням на початку ХХ ст. міської управи з високою пожежною баштою в архітектурних формах раціоналістичного модерну середмістя збагатилося домінантою, що органічно увійшла в історично сформоване середовище.

0300

  • Миколаївська церква (вул. Миколаївська, 1; 1912-1914 рр.; архітектор – В. Нємкін). Пам’ятка архітектури місцевого значення. Споруда, зведена також на початку ХХ ст., є чудовим взірцем так званого «цегельного стилю». Із цегли виконані карнизи, арки, сухарики тощо. У церкві гармонійно поєднуються російсько-візантійський стиль і ренесансна архітектура.

0239

  • Озеро Лебедине (Лебединське). Розташоване на південно-західній околиці міста Лебедина. Його площа разом з навколишніми луками – 50 га. Озеро зусібіч оточене лісами. Зручне місцезнаходження, унікальний краєвид зробили озеро улюбленим місцем відпочинку для мешканців та гостей міста.

0301

  • Покровська церква (вул. Покрівська, 44; 1875 р.; автор невідомий). Пам’ятка архітектури місцевого значення. Храм цегляний, однобанний, з дзвіницею. Красива й цінна пам’ятка старовинної архітектури довго не ремонтувалася, поступово руйнувалася і прийшла до жалюгідного стану. Нині робляться спроби реставрувати її.

0302

Digital StillCamera

  • Садиба братів Залеських (вул. Першогвардійська, 4). Значною подією для лебединців був приїзд у червні 1859 р. геніального українського поета і художника Т. Г. Шевченка. Він зупинявся у братів Максима та Олексія Залеських, які мешкали на Михайлівській вулиці (будинок № 2). На значно перебудованому будинкові, де зупинявся Кобзар, у серпні 1956 р. було встановлено мармурову меморіальну дошку. До кінця ХХ ст. там знаходився Лебединський народний краєзнавчий музей, а нині бездоглядна садиба Залеських, на превеликий жаль, сум і сором, поволеньки руйнується.

0220

  • Меморіал Слави «Лебедина пісня» (вул. Першогвардійська, Лісопарк; 1985 р.; скульптори М. Лисенко і В. Лисенко, архітектори А. Ігнащенко, А. Дейнека, В. Шахов, О. Гайдаш). Меморіал вписано у масив Лісопарку. Він являє собою оригінальну архітектурно-пластичну композицію. Основу пам’ятника становить високий курган діаметром 50 метрів і заввишки 9 метрів. На вершині кургану встановлена майже 9-метрова скульптура лебедя, що підтримує крилом пораненого воїна. Пам’ятник став живим символом Лебедина. Він поєднує в собі пам’ять про жертви Другої світової війни (з її фронтів не повернулися 9353 воїни-земляки) з образним виявом назви міста.

0238

  • Воскресенська церква (вул. Кобижча, 121; 1789 р.; автор невідомий). Пам’ятка українського дерев’яного зодчества ХVIII ст. національного значення. Храм дерев’яний з вертикальною обшивкою. До наших днів зберігся основний хрестоподібний одноповерховий об’єм. Непоправної шкоди було завдано храму у 1930-ті роки політикою нищення і руйнування церков. Первісний вигляд церкви не зберігся. Знесено дзвіницю і надзвичайно красивий паркан з величною брамою.

0228

0229

  • Вознесенська церква (площа Волі, 37; 1858-1874 рр.; автор невідомий). Пам’ятка архітектури місцевого значення. Кубічний 4-стовпний храм з напівкруглою вівтарною абсидою. Над входом – дзвіниця. У споруді вміло і делікатно поєднано місцевий колорит і неоросійський стиль, класицизм та бароко.

0222

  • Меморіал Скорботи «Жертвам Голодомору» (вул. Сумська, сквер; 1993 р.; архітектор О.О. Гайдаш, художники Ю.А. Мумрін, О.П. Будьонний, В.В. Жекалов, художник-коваль А.А. Малишевський, коваль І.М. Бойко). Саме в південних районах майбутньої Сумської області смертність від голоду в 1932-1933 рр. була найвищою: від голодної смерті загинуло до 30 % мешканців міста і до 45 % селян Лебединського району.

0227

  • Могила Гетьманців (вул. Погранична, вигін). Наприкінці 1708 р. в м. Лебедині князь О.Д. Меншиков чинив суд над прихильниками гетьмана України І. Мазепи. Було страчено близько 900 козаків. Вони були поховані у великій так званій Могилі Гетьманців на околиці міста. В середині 1950-х рр. поховання було знищено при забудові вулиці Пограничної. В 1993 р. на місці Могили Гетьманців відновлено символічний курган, освячено козацький хрест (2003 року дерев’яний хрест поновлено) і встановлено дошку з меморіальним написом. Планується капітальна реконструкція цього пам’ятного місця.

0305

0216

 

  1. «Архітектурні памятки міста Лебедина»:
    • Вознесенська церква (площа Волі, 37).
    • Медичне училище (колишня повітова земська управа, вул. Героїв Майдану, 17).0240
    • Міський продовольчий ринок (Торгові ряди, колишній Гостинний двір; Соборна площа, 37-39).
    • Пожежна команда (колишня міська управа; Інтернаціональна площа, 10).
    • Миколаївська церква (вул. Миколаївська, 1).
    • Покровська церква (вул. Покрівська, 44).
    • Воскресенська церква (вул. Кобижча, 121).
  1. «Історичні памятки міста Лебедина»:
    • Могила Гетьманців (вул. Погранична, вигін).
    • Лебединський районний краєзнавчий музей (вул. Тараса Шевченка, 37).
    • Братська могила і пам’ятник борцям за радянську владу (площаВолі, сквер).
    • Пам’ятний знак «Жертвам Чорнобильської катастрофи 1986 р.» (вул. Сумська, 7).
    • Меморіал Скорботи «Жертвам Голодомору 1932-1933 рр.).
  2. «Памятники бойової слави»:
    • Пам’ятник «Прощавай, зброє!» (вул. Героїв Майдану, між буд. №№ 17 і 23).
      0306
    • Меморіальний комплекс у сквері Воїнської слави (початок вул. Першогвардійської).
    • Меморіал Слави «Лебедина пісня» (вул. Першогвардійська, Лісопарк).
    • Місце бою Лебединського партизанського загону під командуванням К.Г. Карпова наприкінці березня 1942 р. (Михайлівське шосе, 6 км від Лебедина).
    • Пам’ятне місце оборонних боїв 1941 р. та наступальних боїв 1943 р. (Михайлівське шосе, 8 км від Лебедина).

      0307

  3. «Лебединська Шевченкіана»:
    • Колишня садиба братів Залеських (будинок, де зупинявся Т. Г. Шевченко у червні 1859 р.; вул. Першогвардійська, 4).
    • Пам’ятник Т. Г. Шевченку (Інтернаціональна площа, Центральний міський сквер).
    • Художній музей (колишній художньо-історичний музей ім. Т. Г. Шевченка; майдан Волі, 17).
    • Лебединський районний краєзнавчий музей (вул. Тараса Шевченка, 37).
  4. «Видатні митці у місті Лебедині»:
    • Лебединська дитяча школа мистецтв ім. Б.Р. Гмирі (вул. Героїв Майдану, 4).
    • Пам’ятник Т.Г. Шевченку (Соборна площа, Центральний міський сквер).
    • Крамниця «Оксана» (колишня садиба купців Лисікових, де влітку 1893 р. проживав російський композитор С. Рахманінов; Соборна площа, 14).
    • Будинок, у якому жив поет-романтик М.М. Петренко (вул. Миколаївська, 4).
    • Будинок, у якому народився живописець Ф.Г. Кричевський (вул. Миколаївська, 10).
    • Будинок, у якому зупинявся Т.Г. Шевченко (колишня садиба братів Залеських; вул. Першогвардійська, 4).
    • Будинок, у якому народився співак І.Н. Стешенко (вул. Петропавлівська, 24).
    • Будинок, у якому народився співак Б.Р. Гмиря (вул. Михайла Фролова, 5).
    • Будинок, у якому народився і жив композитор О.І. Стеблянко (вул. Олександра Чапаєва, 19).
  5. Екологічно-природоохоронний туристично-екскурсійний маршрут вихідного дня «Заповідні обєкти і мальовничі місця міста Лебедина»:
    • Старовинний 300-річний козацький дуб Павла Полуботка (Сквер Павла Полуботка)0309
    • Лісопарк (розвилка вулиць Першогвардійської та 19 серпня).
    • Липова алея, ставок і 300-річні Репівські дуби біля контори Радянського лісництва (вул. Боднівка, 63).
    • Озеро Лебединське.
  6. Мандрівка на човнах «Плескіт сріблястого Псла»:
    • с. Куданівка.
    • с. Токарі.


Заклади розміщення:

  1. Готель «Лебедин»: вул. Героїв Майдану, 12; тел. (05445)-2-17-32.
  2. Готель «Анна»: вул. вул. Тараса Шевченка, 9; тел. (05445) 3-85-57.

МУЗЕЇ:

  1. Лебединський районний краєзнавчий музей: вул. Тараса Шевченка, 37; тел. (05445)- 2-05-40. Музей було створено на базі громадського музею історії Лебединщини у 1996 р. Сьогодні у залах музею загальною площею у 420,1 кв. метрів розміщено близько 10 тис. експонатів. Створені експозиції розповідають про заселення краю, значні історичні події, економічний та промисловий розвиток, починаючи від епохи пізнього палеоліту і до наших днів. Постійна музейна експозиція складається з кількох великих залів:
    • «З історії краю»;
    • «Музична спадщина Лебединщини» (матеріали про композиторів О. І. Стеблянка та С. В. Рахманінова, співаків І. Н. Стешенка та Б. Р. Гмирю);
    • «Лебединщина сьогодні» (Героїв Соціалістичної Праці та видатні  люди Лебединщини);
    • Виставковий зал», де проходять персональні виставки майстрів Лебединщини.

0280

Особливо виділяються експозиції «Під чорним тавром» (про Голодомор 1932—1933 рр.) до 165-ї річниці від дня народження першого почесного громадянина м. Лебедина К.Зільберника «Визначний лікар Лебединщини»  та 90-ї річниці створення заповідника – «Михайлівська цілина перлина незайманого степу».

  1. Лебединський міський художній музей ім. Б.К. Руднєва: площа Волі, 17; тел. (05445)-2-18-81. Початок створення колекції музею відноситься до 1918 року. З року в рік вона поповнюється новими експонатами (нині нараховує близько 2 тисяч цінних раритетів). Музей володіє невеликим, але цінним і різноманітним зібранням оригінальних творів мистецтва. Він є одним із найкращих серед музеїв подібного типу в Україні: має чудові збірки українського парсунного портрету ХVІІІ ст., робіт художників Д. Левицького, В. Полєнова, С. Васильківського, В. Мясоєдова, В. Сєрова, родини Кричевських та багатьох інших митців. Колектив наукових співробітників музею проводить значну науково-дослідну, пошукову й виставкову діяльність, влаштовує тематичні масові заходи, широко популяризує музейні скарби. У Книзі відгуків відвідувачів музею багато іноземних прізвищ. Є також Книга відгуків почесних відвідувачів (для VIP-персон). Музей є справжньою перлиною не лише міста, а й області.

0270

У мальовничому місці на лісовій галявині розташований приміський санаторій «Токарі» (с. Токарі; тел. головного лікаря: /05445/-2-10-35; 3-71-42). Відкриття в 1993 р. на території санаторію джерела мінеральної води типу «Миргородська» дає можливість для подальшого розвитку цього санаторно-курортного закладу. Тут побудовано зручний бювет.

0308

На південній околиці міста Лебедина (на території колишнього військового містечка – нині житловий мікрорайон «Черемушки») розташований Лебединський багатопрофільний дитячий санаторій (вул. Гастелло, 98; тел. головного лікаря: /05445/-5-16-60). Санаторій має гастроентерологічне, кардіологічне та пульмонологічне відділення.

Серед інших місць відпочинку можна виділити вищезгаданий ТСК «Олена», центральний міський сквер ім. Т. Г. Шевченка та сквер Павла Полуботка.

Найвідоміше місце, де можна придбати сувеніри, — крамниця «Шедевр»: вул. Тараса Шевченка, 7; тел.: (05445)-2-21-34. На жаль, сувеніри, пов’язані з Лебединщиною, там не реалізуються.

0310

Лебединська міська рада
Адреса: Сумська обл., м. Лебедин, вул. Пушкіна, 2
Тел.: (05445) 2-30-12; 2-40-43; 2-28-36
E-mail: lebedinrada@ukr.net
Сектор туризму: (05445) 2-18-81


Центр туристичної інформації
Комунального закладу виконавчого комітету
Лебединської міської ради «Лебединський міський художній музей ім. Б. К. Руднєва»

Центр туристичної інформації створено при відділі науково-освітньої роботи Лебединського міського художнього музею ім. Б. К. Руднєва згідно зі Статутом ЛМХМ ім. Б. К. Руднєва в 2007 році. Головними завданнями Центру є збір, опрацювання та поширення інформації про історико-культурну спадщину міста, об’єкти історії, археології, архітектури, природи, музеї, музейні експозиції, виставки, туристичні і екскурсійні маршрути міста Лебедина та інше.

0313

З метою пропаганди історико-культурної спадщини міста Центр покликаний здійснювати наукові дослідження пам’яток історії та культури, що є об’єктами екскурсійних та туристичних маршрутів. Наукове дослідження об’єктів історико-культурної спадщини міста має велике значення у підвищенні фахового рівня екскурсій, підвищенні рівня знань, естетичних і культурних смаків громадян.

Основними формами роботи Центру є:

  • 3бір, узагальнення та поширення інформації про туристичний потенціал регіону — об’єкти природи, пам’ятки історії та культури, музеї, туристичні маршрути, тощо.
  • Наукові дослідження пам’яток історії та культури, що є об’єктами екскурсійних та туристичних маршрутів.
  • Збір та оновлення консультативно-довідкової туристичної інформації по місту.
  • Здійснення реклами туристичних можливостей міста Лебедина шляхом участі у спеціалізованих туристичних салонах, ярмарках, днях туризму.
  • Сприяння туристичним організаціям області у розробці нових екскурсійних та туристичних маршрутів.
  • Участь у методичних конференціях, нарадах з питань розвитку туризму, музейної справи та історико-культурної спадщини.
  • Розробка нових туристичних маршрутів по місту Лебедину.

Центр містить коротку історичну довідку по місту, фотографії основних туристичних об’єктів, різноманітну спеціалізовану літературу, карту туристичних маршрутів, зображення та авторську ляльку символу туристичного Лебедина «Лебединятко» тощо.

(ПРИМІТКА: У 2008 році «Лебединятко» був представлений на спільному конкурсі місцевих сайтів “Будьмо разом” і “Дизайн-студія ЛВ” та отримав велику кількість голосів наших жителів на свою підтримку і зайняв почесне місце на конкурсі «Моє місто, яким я хочу його бачити». А в квітні 2010 року був затверджений науково-методичною радою ЛМХМ ім. Б. К. Руднєва, як повноцінний символ туристичного Лебедина).

0314

Молодшим науковим співробітником з питань охорони пам’яток і розвитку туризму Вос Алісою Василівною постійно розробляються нові туристичні матеріали та графічні зображення, оновлюються матеріали та інформація туристичного центру.

У 2009 році було створено карту туристичних маршрутів Лебедина з основними фотографіями міста і їх місцезнаходженням.

У 2010 році побачила світ інша карта, вже прикрашена туристичним символом міста:

0315

У 2016 році був виготовлений Стенд туристистичного маршруту міста Лебедина.

Туристичні  подорожі міста Лебедина

  1. Основний туристично-оглядовий маршрут
  2. Капличка Покрови Пресвятої Богородиці (2015 р.);
  3. Козацький меморіал «Могила Гетьманців» (2013 р.);
  4. Меморіал Скорботи «Жертвам Голодомору 1932-1933 років» (1993 р.);
  5. Пам’ятний знак «Жертвам Чорнобильської трагедії 1986 р.» (2006 р.);
  6. Пам’ятний знак загиблим землякам — воїнам Афганської війни Радянського Союзу 1979— 1989 рр. “Прощавай, зброє!” (2007 р.);
  7. Меморіальний комплекс «Героям Небесної Сотні та учасникам АТО» (2014—2016 рр.);
  8. Пам’ятний знак «Державні символи України» (2014 р.);
  9. Садово-паркова скульптура «Лебедин» («Два лебеді») (2013 р.).
  10. Екологічно-природоохоронний маршрут вихідного дня:
  11. Пам’ятка природи місцевого значення «Козацький дуб Павла Полуботка» (поч. XVIII ст.);
  12. Озеро Лебединське;
  13. Садово-парковий комплекс «Репівка».
  14. Шевченківські місця, місця пов’язані з перебуванням мандрівного філософа та прокурора з душею поета:
  15. Колишній будинок Залеських у Лебедині, у якому гостювали Г. С. Сковорода (1782 р.), а потім і Т. Г. Шевченко (1859 р.);
  16. Пам’ятник Т. Г. Шевченку (1814—1861) (1964 р.);
  17. Будинок, у якому проживав український поет-романтик М. М. Петренко (1817—1862/63).
  18. Пам’ятки архітектури:
  19. Воскресенська церква (1789 р.);
  20. Вознесенська церква (1858—1874 рр.);
  21. Колишня Лебединська повітова земська управа (1910 р.);
  22. Колишнє Лебединське повітове училище (1824—1903 рр.);
  23. Гостинний двір (Торгові ряди) (1868-1869 рр.);
  24. Миколаївська церква (1912—1914 рр.);
  25. Покровська церква (1863—1875 рр.);
  26. Колишня садиба голови Лебединської повітової земської управи В. В. Збітнєва (кін. ХІХ — поч. ХХ ст.);
  27. Операційне відділення Лебединської повітової земської лікарні (1903 р.).
  28. Пам’ятки бойової слави:
  29. Меморіальний комплекс у сквері на пл. Волі: Братська могила борців за встановлення радянської влади і жертв класової боротьби (1919—1929) та радянських воїнів часів Другої Світової війни (1943 р.);
  30. Меморіальний комплекс у сквері Воїнської Слави: одиночна могила військового льотчика майора М. І. Мантурова (1940 р.) і братські могили червоних партизанів (1918-1920рр.) і радянських партизанів та радянських воїнів часів Другої Світової війни (1941-1943рр.), (1963 р.);
  31. Штаб артилерії 1-ї гвардійської стрілецької дивізії (вул. Першогвардійська, 1) (1941 р.);
  32. Меморіал Слави «Лебедина пісня» (1985 р.);
  33. Місце, де у 1941 р. пролягала перша лінія оборони м. Лебедина, а в 1943 р. розташовувався командний пункт 40-ї Армії (БМ-13 «Катюша») (1976 р.).
  34. Видатні люди Лебединщини:
  35. Колишня садиба головного лікаря Лебединської повітової земської лікарні, Почесного громадянина м. Лебедина К. О. Зільберника (1855—1920);
  36. Колишній будинок лебединського сотника Івана Красовського (1741—1766);
  37. Місцезнаходження колишнього будинку лебединського сотника Татарчука, у якому квартирував московський цар Петро І (1708-1709 рр.);
  38. Місце знаходження колишньої садиби купця Я. М. Лисікова, у якого гостював російський композитор С. В. Рахманінов ( 1893 р.);
  39. Місце знаходження колишньої садиби, у якій народився видатний український художник-живописець Ф. Г. Кричевський (1879—1947);
  40. Будинок, у якому проживала українська художниця, скульпторка і колекціонер Ю. М. Бразоль-Леонтьєва (1856—1919);
  41. Будинок, у якому народився український оперний співак-бас І. Н. Стешенко (1894—1937);
  42. Садиба, у якій народився видатний український оперний і камерний співак (бас), Народний артист СРСР Б. Р. Гмиря (1903—1969).


Центр туристичної інформації працює у приміщенні музею за адресою:
пл. Волі, 17, м. Лебедин Сумської обл.
(Лебединський міський художній музей ім. Б. К. Руднєва; тел. (05445)218-81.)